Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із нормальною, підвищеною, зниженою секрецією у стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії у дітей

 

1. Шифр по МКХ – 10: К 29

2. Назва захворювання –Хронічний гастрит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, печія, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

копрограма.

Додаткові лабораторні дослідження:

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ);

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна рН-метрія.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

 

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

Дієта: 1, 1б або 5 (раціон №1).

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

Рекомендації щодо зміну стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

не їсти на ніч,

уникати великих прийомів їжі,

боротьба з ожирінням,

уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

Мінеральні води: при хронічних гастритах з підвищеною або зниженою секреторною функцією шлунку питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідро карбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів. При підвищеній секреторній функції шлунку мінеральну воду призначають у теплому вигляді (38°С) за 1-1,5 години перед вживанням їжі тричі на день. При зниженій кислотоутворюючій функції мінеральну воду Т 20-30⁰С призначають за 20-30 хв. до їжі, тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Воду слід пити повільно, невеликими ковтками. Це питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натриєві малої та середньої мінералізації (м.Миргород, Моршин, Одеса, Феодосія, Євпаторія та інши).

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38°С. Курс питного бальнеолікування 4 тижня.

Бальнеотерапія: загальні ванни хлоридні натрієві або хвойні, перлинні, Т води 37-38⁰С, 10-15 хвилин, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курс №8-10 процедур.

Грязьові аплікації або гальваногрязь та різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

Аплікації лікувальної грязі завтовшки 3-4см накладають на під ложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура – на ділянку правого підребер’я, температура грязі 38-40°С, через день, №8-10 процедур.

При гальваногрязелікуванні грязьові коржики розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод – на ділянку епігастрію). Температура грязі 38°С, щільність струму у віці дитини – 3-6 років — 0,03-0,05 мА/см²; у віці дитини — 7 – 10 років — 0,05 – 0,07 мА/ см², у віці дитини —11 -14 років — 0,08 – 1,0 мА/ см², тривалість впливу 15-20 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на епігастральну ділянку проводять за попередньою методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см² щоденно, тривалість впливу 15-20 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, Т 40-42⁰С, тривалість процедур 15-30 хвилин, щодня або через день, №8-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія: з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата „Електросон-5”. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів з симпатикотонією —5 -12 Гц, з ваготонією —30 - 40 Гц, з ейтонією — 10 – 20 Гц, тривалість процедури 10 хв, на далі від 20 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат „Ампліпульс-4”, змінний режим роботи, при цьому один електрод розташовують в епігастральній ділянці, інший – на ділянці спини на рівні D₇-D₈, глибина модуляцій 25-75%, частота модуляцій 100 Гц, I і IV рід роботи (дві частоти модуляцій від 60–100 і 150 Гц) по 2-3 хв кожен, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

По мірі стихання патологічного процесу збільшують різницю і беруть 150 та 30 Гц. При випрямленому режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 роки — 0,033–0,077 мА/см², 8–10 років — 0,088–0,1 мА/см², 11-14 років — 0,12–0,15 мА/см². При перемінному режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3–7 років — 0,045–0,12 мА /см², 8–10 років — 0,1–0,15 мА/см², 11–14 років — 0,16–0,2 мА/см². 

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 2-5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років —0,03–0,05 мА/см², 7–10 років — 0,08–0,1 мА/см², тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Показники якості лікування: зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; поліпшення або зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.