Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з хронічним вірусним гепатитом В та хронічним вірусним гепатитом С при відсутності активності запального процесу в печінці

 

1. Шифр по МКХ – 10:

Хронічний вірусний гепатит В - В18.1

Хронічний вірусний гепатит С В18.2

2.   Назва захворювання

- хронічний вірусний гепатит В

- хронічний вірусний гепатит С.

Хронічний вірусний гепатит В – це запальне захворювання печінки, яке викликане вірусом гепатиту В, триває 6 місяців або більше, характеризується прогресуючим перебігом, розвитком фіброзу та здатністю сформувати цироз, або може бути асоційованим з цирозом.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту В

(Наказ МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.)

1. Анамнестичні критерії: наявність в анамнезі факторів розвитку хронічного вірусного гепатиту В: інфузійна терапія, гемотрансфузії, хірургічні втручання, стоматологічні маніпуляціії, гемодіаліз, татуювання, наркоманія, контакти з хворими гепатитом В або вірусоносієм.

2. Клінічні критерії: астеновегетативний, диспептичний синдроми, прояви яких залежать від фази інфекційного процесу, тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процесу; больовий абдомінальний синдром, як правило, при супутній патології органів травлення (хронічні захворювання гастродуоденальної зони, хронічний холецистит)

Хронічний вірусний гепатит С – це хронічне захворювання викликане вірусом гепатиту С, яке формується через 6 місяців після перенесенного гострого гепатиту С, протікає безсимптомно з періодичним підвищенням рівня трансаміназ в крові.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту С

(Наказ МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.)

1. Фаза реактивації:

- Наявність в анамнезі факторів ризику розвитку хронічного вірусного гепатиту С (гемотрансфузії, травми з кровотечею, наркоманія, перинатальний шлях, хірургічні операції, статеві контакти, татуювання та інші).

- В клінічній картині захворювання переважає синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, (підвищена втома, дратівливість, емоційна лабільність, зниження пам’яті), в генезі якої провідна роль належить ендотоксикозу і вегетативним розладам, рідше прояви диспептичного синдрому (зниження апетиту, періодична гіркота в роті або нудота) та больовий абдомінальний синдроми характерні для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту і об’єктивні ознаки: помірна гепатомегалія, пальмарна ерітема у хворих з низькою та помірною активністю запального процесу; жовтяниця, малі печінкові ознаки, гепато- спленомегалія, носові кровотечі при високій активності процесу в період загострення хвороби.

2. Латентна фаза хронічного гепатиту С відповідає тривалій персистенції HCV з низьким рівнем реплікативної активності:

- астеновегетативний, диспептичний синдроми; та больовий синдром при наявності супутніх хвороб органів травлення;

- помірна гепатомегалія, іноді малі печінкові знаки.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, артралгії, міалгії, диспепсичні явища, шкірна сверблячка.

Обов’язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, загальний білок та білкові фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, бета-ліпопротеіди, холестерин крові)

амілаза крові;

копрограма;

аналіз калу на приховану кров.

Обов’язкові інструментальні дослідження.

Електрокардіографія;

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові дослідження проводяться за показаннями залежно від особливостей перебігу захворювання і тяжкості супутніх захворювань.

Консультації фахівців поводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: І – ІІ.

Дієта: №5 (раціон №2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована лікувальна ходьба.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації із вмістом гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію.

Гідрокарбонатні води поліпшують вуглеводний та білковий обмін, чинять протизапальну дію. Враховуючи, що гідрокарбонати знижують рівень кислотоутворення у шлунку, вони показані при сполученій патології печінки та гастродуоденальної системи.

Сульфатні води, крім виразного посилення холерезу та холекінетичного ефекту, сприяють поліпшенню фізико-хімічних властивостей жовчі. Сірчанокислі солі магнію та натрію справляють сприятливий вплив на функціональний стан печінки, передусім за рахунок відновлення функції гепатоцитів, підвищують окисно-відновні процеси, посилюють обмін речовин.

Мінеральну воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45°С у кількості від 50-100 до 200 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунку воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі (разова доза 3-5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: у комплексі відновлювального лікування йодобромні, мінеральні ванни чинять сприятливу дію на регуляторні механізми, які зумовлюють поліпшення функціонального стану органів травлення. Т води 36-37°С, процедури призначають протягом 10-15 хвилин, через день, №8-10 на курс.

Апаратна фізіотерапія:

Електросон: струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 5-10 Гц при переважній симпатикотонії, 30-40 Гц при переважній ваготонії, тривалість 1 процедури 6-10 хв, надалі – від 15 до 30 хв, двічі – тричі на тиждень, 8-10 процедур (в залежності від віку) на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відчуття важкості в правому підребер’ї, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, поліпшення лабораторних показників.

Протипоказання:

- хронічний гепатит С у стадії активності.

- хронічний гепатит В у стадії активності.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.