Клінічний протокол

  санаторно-курортного лікування дітей з хронічним пієлонефритом

 

1. Шифр по МКХ - 10: N 11.0

2 Назва захворювання: необструктивний хронічний пієлонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії без порушення функції нирок.

Класифiкацiя пієлонефриту (наказ МОЗ України Від 03.11.2008, №627)

клінічна форма: необструктивний, обструктивний;

характер процесу: гострий, хронічний (хвилеподібний, латентний);

активність: активна стадія (І, ІІ, ІІІ ступінь), часткова клініко-лабораторна ремісія ,повна клініко-лабораторна ремісія;

стадія: інфільтративна, склеротична;

стан функції нирок: без порушення функції нирок, з порушенням функції нирок, хронічна ниркова недостатність.

В класифікації виділяють дві клінічні форми ПН – обструктивну та необструктивну. Необструктивний ПН виникає в незмінених до того нирках і сечових шляхах, а обструктивний – на тлі попередньо змінених нирок або сечових шляхів. В основі хронічного ПН лежить специфічне імунне запалення з деструкцією та посиленим синтезом колагенових волокон, утворенням рубців у тканині нирок. Хронічний ПН має хвилеподібний і латентний перебіг. Для хвилеподібного перебігу ПН характерні періоди загострення з маніфестними клінічними симптомами. Латентний перебіг ПН характеризується тільки сечовим синдромом різного ступеню виразності.

Критерії активності пієлонефриту в дітей

3.Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: зрідка біль у животі, попереку, стомлюваність, головні болі, дизурія.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

аналiз крові клінічнийi;

загальний аналіз сечі;

аналіз сечі за Нечипоренком.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

біохимічний аналіз крові з визначенням рівня креатинину, сечовини;

бактерiологічні: посiв сечi на визначення мiкрофлори та ii чутливостi до антибіотиків – за показаннями.

аналіз сечі за Зимницьким;

мазок iз піхви (для дівчат) за показаннями.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

контроль артеріального тиску;

ультразвукове дослiдження сечової системи – за показаннями 1 раз на 6-12 місяців.

Консультації фахівців - проводяться за призначенням: гінеколог, уролог, отоларинголог та ін.

4. Санаторно-курортне лікування (курорти із сухим та теплим кліматом)*:

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменьшення клінічних симтомів захворювання, поліпшення діурезу, загальнозміцнюючий ефект.

Санаторний режім: І-ІІ

Дієта: відповідно до рН сечі дієта: 6 або 14, або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія – один із основних методів лікування. Під впливом теплого та сухого повітря кліматопроцедур - формування загальнозміцнюючого ефекту, поліпшення функції нирок внаслідок посиленя віддачи води екстраренальним шляхом, рефлекторне поліпшення кровообігу. Призначають по І-ІІ режиму аеротерапію, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режім: ранкова гігіенічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур або лікувальна ходьба, ближній туризм, екскурсії.

Мінеральні води питні – один з основних методів санаторно-курортного лікування. Рекомендовано вуглекислі гидрокарбонатно- сульфатно-натрієво-кальцієві малої мінералізації або гидрокарбонатно-кальцієві-магнієві води. Це мінеральні води "Нафтуся", „Лужанська”, „Планета”, „Полтава”, Поляна Купіль. Режим дозування: 5 мл/кг маси тіла – разова доза ,тричі перед їжою, четвертий раз – на ніч з урахуванням добового ритму роботи нирок. Методика призначення питної води залежить від кіслотоутворюючої функції шлунку.

Бальнеолікування (при наявності стійкої ремісії сприяє поліпшенню геодинаміки, процесів обмцну, загальнозміцнюючому ефекту):

мінеральні ванни або хлоридні натрієви (10 г/л-20 г/л), або на звичайній воді загальні або сидячі, 5-10 хвилин, Т води 37-38⁰С, щодня або через день, курс №8-10, під контролем за самопочуттям.

Теплолікування

грязьові ілові аплікації (38-40ºС) на поперекову область, 8-10 хв, через день, курс 8-10 процедур;

озокеритові аплікації на поперекову область, температура озокериту 40-45^оС, 20-25 хв, щодня або через день, курс 8-10 процедур.

Пелоїдотерапію протипоказано хворим на хронічний калькульозний пієлонефрит у загостренні основного або супутніх захворювань, макрогематурії. Озокеритотерапія – більш щадний метод лікування.

Апаратна фізіотерапія:

- при наявності хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів, шлунку, печінки за загальними методиками для дітей з урахуванням віку.

 

Для лікування хронічного пієлонефриту апаратна фізіотерапія призначається в окремих випадках:

- ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів: роздвоєний електрод розміщають в місті проекції нирки, другий електрод        20 см² в епігастральній області, струм перемінний- 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму до відчуття помірної вибрації, тривалість процедури 5-7 хв кожного струму, щодня. Всього 6-10 процедур. Призначають для підвищення тонусу сечових шляхів при гіпотонії та атонії, посиленя діурезу, зменшення запального процесу при хронічному необструктивному пієлонефриті у фазі ремісії, нефрогенній гіпертензії.

- ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс, контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2 - 0,4 Вт/см², по 3 хв на кожне поле, щодня або через день. Курс 8-10 процедур. Призначають у фазі латентного запального процесу. Протипоказання: полікістоз, гідронефроз, стриктури сечовіду, сечокам’яна хвороба.

Психологічна реабілітація.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення або зменьшення болю в поперековій области, покращення загального стану за основними клінічними та лабораторними показниками.

Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсирований гідронефроз.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.