стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Нейробластома; Клінічний протокол лікування


  • Клінічний протокол лікування нейробластоми у дітей
    • Додаток до наказу МОЗ №649 від 28-08-2009
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча онкологія
    • Клінічний стан, патології: Нейробластома
альбумин цена


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України _______________ № ______

 

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

НЕЙРОБЛАСТОМИ У ДІТЕЙ

 

МКХ 10 – С.49

 

Нейробластома – це злоякісна пухлина симпатичної нервової системи ембріонального походження, що є однією з найбільш поширених солідних пухлин у дітей. Складає близько 8% всіх онкозахворювань дитячого віку. 90% хворих нейробластомою – це новонароджені та діти до 6 років.

Розвивається нейробластома у будь-яких місцях, де знаходяться симпатичні ганглії. Найчастіше уражаються наднирники (25 % дітей до 1-го року та 45 %  дітей старшого віку). У 14 – 28 % хворих первинна пухлина локалізується в задньому середостінні, у 11 % - в області шиї, у 2,5 – 3 % - в області малого тазу. В 1 % хворих первинну локалізацію встановити не вдається.

Пухлина має надзвичайно високу схильність до генералізації. Первинно-метастатична форма зустрічається у 25 % дітей у віці до 1-го року та у 68 % - старших 1-го року. Метастазування переважно гематогенне. Найбільш характерним є метастазування в кістковий мозок (73 %), кістки (68 %), печінку (24 %), лімфатичні вузли (44 %), ЦНС (9 %), шкіру (1 %).

Лікування нейробластоми комплексне, і залежить від стадії захворювання та імунологічних особливостей пухлини. Застосовується поліхіміотерапія, оперативне видалення первинної пухлини та метастазів, у деяких випадках застосовують променеву терапію для локального контролю. Для закріплення досягнутого ефекту у пацієнтів групи високого ризику застосовується мегадозова хіміотерапія з підтримкою стовбуровими гемопоетичними клітинами. Після закінчення основного лікування використовують підтримуючу терапію (хіміотерапія, біотерапія, імунотерапія).

Використання сучасних хіміотерапевтичних засобів, активна хірургічна тактика дала певні результати, і дозволила досягти загальної виживаності 80 – 100 % у групах низького та середнього ризику (за даними протоколу „NB-97”, „SIOP 2001”). Проблемою залишається лікування тієї частини хворих дітей, що первинно відносять до групи високого ризику. Виживання у цій групі, при застосуванні звичайної терапії становить близько 10 – 15 %. Застосування мегадозової хіміотерапії з підтримкою автологічними стовбуровими клітинами дало змогу підняти рівень виживаності у групі високого ризику до 30 – 40 % .

Нижче викладена стратегія лікування розроблена з урахуванням рекомендацій протоколу „NB-97”, що вивчався та опробувався в рамках багатоцентрового дослідження з 1997 по 2002 рік в Німеччині. Для вибору стратегії лікування використовують стадіювання за міжнародною класифікацією INSS.

 

Лікування за протоколом проводиться дітям віком від 0 до 18 років з вперше встановленим, морфологічно підтвердженим діагнозом нейробластоми.

 

?. Діагностика (Алгоритм обстеження дивись Додаток 4.)

 

а) первинне обстеження

Метою первинного обстеження є:

- встановлення морфологічного діагнозу (верифікація);

- встановлення стадії захворювання

- встановлення групи ризику

 

·   Морфологічний діагноз повинен встановлюватись тільки на основі гістологічного обстеження тканини пухлини, отриманої шляхом пункційної чи відкритої біопсії. В разі виникнення сумніву, рекомендовано провести імуногістохімічне дослідження. Діагноз також може бути встановлений при виявленні скупчення типових пухлинних клітин у аспіраті чи пунктаті кісткового мозку, при достовірно підвищеному рівні катехоламінів у сечі (ванілін-мигдалева кислота, гомованілінова кислота), ферритину та ЛДГ у крові.

·   Визначення N-myc – ампліфікації обов’язкове (нативний матеріал, парафінові блоки). При неможливості визначити N-myc, як клінічні ознаки високого ризику розглядають: важкий загальний стан, трмбоцитопенію, підвищення рівня ЛДГ, неблагоприємний гістологічний варіант.

·   Визначення місця, розмірів, поширеності первинного та метастатичного вогнища проводяться шляхом фізикального обстеження пацієнта, УЗД, КТ, МРТ (хребет, череп), остеосцинтиграфія, сканування з mIBG.

 

б) етапне обстеження

Метою етапного обстеження є:

- визначення міри відповіді на призначене лікування (дивись Додаток 2)

 

Для оцінки відповіді рекомендується застосовувати методи, які використовувались при первинній діагностиці (для коректного порівняння).

 

в) заключне обстеження

Метою заключного обстеження є:

- визначення ремісійного статусу

 

Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати методи, які використовувались при первинній діагностиці (для коректного порівняння).

 

 

??. Стадіювання (Дивись Додаток 1)

 

???. Групи ризику

 

а) група спостереження:

 

1. Діти віком менше 1 року з нейробластомою із стадією 1 - 3, 4S без N-myc ампліфікації і без загрозливих симптомів*.

2. Діти старші 1 року з нейробластомою без Nmyc-ампліфікації і без загрозливих симптомів із стадіями:

-   1, 2а;

-   2б з або без одночасно видалених уражених регіонарних лімфовузлів.

 

*Загрозливі симптоми - це важкий загальний стан або поява симптомів поперечного ураження спинного мозку, легеневої, ниркової, або іншої недостатності, порушення прохідності шлунково-кишкового тракту, що обумовлені наявністю пухлини.

 

б) стандартний ризик:

 

1.   Діти віком менше 1 року з нейробластомою в стадії 1 - 3 без N-myc ампліфікації при розвитку загрозливих симптомів.

2. Діти віком більше 1 року з нейробластомою без N-myc ампліфікації із стадіями:

- 2б, 3

- 1, 2а при розвитку загрозливих симптомів.

 

в) високий ризик

 

1. Пацієнти 1 - 3, 4S стадій при наявності N-myc ампліфікації.

2. Пацієнти із 4 стадією нейробластоми.

 

! Діти віком менше 1 року для уточнення діагнозу та подальшої тактики лікування повинні біти консультовані дитячим онкологом лікувального закладу 4-го рівня акредитації (Національний інститут раку).

 

! Діти групи високого ризику повинні бути консультовані спеціалістом лікувального закладу, де буде проводитись мегадозова терапія (Національний інститут раку).

 

?V. Стратегія лікування (План лікування дивись Додаток 6)

 

У пацієнтів групи спостереження після первинної операції/біопсії проводиться лише спостереження за можливою спонтанною регресією пухлини чи пухлинного залишку після оперативного втручання протягом 6 - 12 міс (до досягнення віку 12 місяців, якщо пухлина виявлена у віці до 6 місяців; до 18 місяців життя, при виявленні пухлини у віці старше 6 місяців). При виявленні методами променевої діагностики пухлинних залишків на момент закінчення періоду спостереження, проводиться повторне оперативне втручання. Обов’язковим є взяття матеріалу для морфологічного обстеження, бажаним – радикальне видалення пухлини.

 

Пацієнтам стандартного ризику після первинної операції/біопсії проводиться 4 блоки хіміотерапії, друге оперативне втручання для повного (чи максимального) видалення первинної або залишкової пухлини, курс променевої терапії (якщо гістологічно виявляються вітальні пухлинні залишки). Подальша тактика узгоджується із спеціалістами спеціалізованих закладів 4-го рівня акредитації (Національний інститут раку).

 

Пацієнтам групи високого ризику проводяться первинна операція/біопсія, 4 блоки хіміотерапії, повторна операція (якщо методами променевої діагностики виявляють пухлинні залишки), 2 блоки аналогічної хіміотерапії. На даному етапі може бути рекомендоване оперативне втручання для видалення пухлинних залишків (якщо виявляють пухлинні залишки), та визначення наявності у них життєздатної пухлинної тканини. Пацієнтам групи високого ризику рекомендована інтенсифікація лікування (високо-, мегадозова хіміотерапія з підтримкою кровотворення автологічними гемопоетичними стовбуровими клітинами) з послідуючою променевою терапією на місця, де виявлена життєздатна пухлина. При наявності протипоказів до проведення мегадозової хіміотерапії чи відсутності можливості її проведення, проводиться 4 блоки підтримуючої терапії з послідуючою променевою терапією на місця, де виявлена життєздатна пухлина. Після завершенні основного лікування, у цій групі проводиться біотерапія протягом 9 місяців.  ! Діти віком до 6 місяців з 4 ст без N-myc ампліфікації не підлягають мегатерапії.

 

1. Хіміотерапія (Схеми хіміотерапевтичних блоків дивись Додаток 3)

 

- Використовується чергування хіміотерапевтичних режимів „N5” та „N6”

- Режим „N4” у дітей віком менше  6 місяців

- Режим „N7” як режим підтримуючої терапії

- Режим „БуМел”  як режим мегадозової хіміотерапії

Умови для початку блоків ПХТ

1. Задовільний загальний стан (індекс Карновського більше 50).

2. Відсутність гострого інфекційного процесу.

3. Лейкоцити більше 2 х 109/л, гранулоцити більше 0,5 х 109/л.

4. Тромбоцити більше 50 х 109/л.

5. Гемоглобін більше 70 г/л.

6. Кліренс креатиніну не менше 70 мл/хв/1,73м2.

 

Особливості дозування:

Дітям віком менше 1 року проводять перерахунок доз препаратів на кілограм маси тіла (1 м2 = 30 кг).

 

Інтервали:

Починаючи з другого блоку «N4», наступний блок повинен проводитись по можливості відразу після виходу з фази мієлосупресії. При стабілізації клінічного стану допустима пауза 2 - 3 тижні від початку попереднього блоку. Редукція доз чи введення КСФ у дітей менше 1 року не передбачено.

 

Рекомендовані інтервали між блоками „N5” та „N6” – 21 день (від дня 1 попереднього блоку до дня 1 наступного). Допускається затримка наступного блоку на 1 тиждень (у зв’язку із токсичністю). У такому випадку модифікація доз препаратів у наступних блоках не проводиться.

 

Модифікація доз препаратів в залежності від токсичності.

·   Ототоксичність вище 2 ступеня: заміна цисплатини на карбоплатину 100 мг/м2 (1-4) (96 год) в/в

·   Нефротоксичність вище 1 ступеня, або кліренс креатиніну менше 70 мл/хв/1,73м2: заміна цисплатини на карбоплатину 100 мг/м2 (1-4) (96 год) в/в

·   Кардіотоксичність вище 1 ступеня: відміна доксорубіцину без заміни.

·   Фебрильна нейтропенія чи нейтропенія більше 7 днів після «N5»: знизити дозу етопозиду до 80 мг/м2/день в наступному блоці.

·   Фебрильна нейтропенія чи нейтропенія більше 7 днів після «N6»: знизити дозу іфосфаміду до 1.0г/м2/д, дакарбазин виключається без заміни.

·   Недосягнення достатнього пригнічення кісткового мозку (лейкоцити не менше 2,5 х 109/л,  тромбоцити не менше 50 х 109/л): збільшити дозу етопозиду та іфосфаміду на 20% в наступному блоці.

 

Тривалість лікування блоками «N4»

Для стадії 4S лікування продовжують до припинення прогресування або вираженої стабілізації стану. Лікування відновлюють лише при виникненні прогресування (блоки «N4», або «N5» і «N6 залежно від віку дитини).

Для стадій 2, 3 і 4 лікування блоками «N4» триває до досягнення шестимісячного віку, пізніше застосовують блоки «N5» і «N6».

 

 

2. Оперативне лікування

Метою первинного оперативне втручання є отримання достатньої кількості інформативного матеріалу для гістологічного та молекулярно-генетичного дослідження. У матеріалі біопсії пухлини чи метастатичного лімфатичного вузла повинно бути не менше 50% живої пухлинної тканини. Повне чи субтотальне видалення пухлини не є завданням первинної операції. Тільки у випадку можливості видалення пухлини без загрози загальному стану пацієнта чи суміжним із пухлиною органам, проводиться повне її видалення.

Метою другої операції (якщо перша була діагностичною) є субтотальне, а краще, радикальне видалення залишкової пухлини. Під час операції проводиться ревізія та біопсія усіх підозрілих на пухлинні залишки чи метастатичні вогнища місць, а також накладання металевих кліпс для планування можливої променевої терапії. Час проведення другої операції планують з урахуванням регресу пухлини. Рекомендовано проводити операцію після 4 блоків ХТ, але не пізніше ніж після 6 блоків.

 

3. Променева терапія

 

У пацієнтів групи стандартного ризику променева терапія призначається:

1. При недостатній відповіді (ЧВ, ЗВ, П) після 4-х блоків хіміотерапії, що не дає можливості провести операцію (створення умов для радикальної операції).

2. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно, сцинтиграфія) після видалення пухлини (друге оперативне втручання).

У пацієнтів групи високого ризику (тільки пухлинні залишки) :

1. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно, сцинтиграфія) після 6 блоків ПХТ та видалення пухлини (друге оперативне втручання).

2. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно, сцинтиграфія) після мегадозової ХТ.

Рекомендований час для проведення променевої терапії  – незадовго до, або незадовго після мегадозової хіміотерапії або під час підтримуючої терапії. Другий варіант виключає накладання побічних ефектів мегатерапії і опромінення. При цьому інтервал між мегадозовою хіміотерапією та променевою терапією не повинен перевищувати 6 - 8 тижнів.

 

Сумарна вогнищева доза на пухлинне вогнище  складає 36-40 Гр., разова вогнищева доза 1,8 - 2,0 Гр.

 

! Питання проведення променевої терапії дітям менше 3 років (доза та зони опромінення) повинно вирішуватись за участю спеціалістів променевих терапевтів установ 4 рівня акредитації (Національний інститут раку).


Додаток 1. Стадіювання

 

1. Міжнародна система стадіювання по INSS

 

Стадія 1:

 

 

 

 

 

 

Стадія 2a:

 

 

 

Стадія 2b:

 

 

Стадія 3:

 

 

 

 

 

 

Стадія 4:

 

 

 

Стадія 4S

Локалізована пухлина, повністю видалена, з, або без мікроскопічно підтведженого пухлинного залишку; розміщені на цій та протилежній стороні лімфовузли гістологічно вільні від пухлини (безпосередньо прилеглі до пухлини лімфовузли можуть бути позитивними).

Двохсторонні пухлини наднирників, що повністю видалені, без ураження реґіонарних лімфовузлів.

 

Локалізована пухлина видалена неповністю; розміщені на цій же ж стороні лімфовузли (не прилягаючі до пухлини) гістологічно вільні від пухлини;

 

Локалізована пухлина, видалена повністю чи неповністю; розміщені на цій же ж стороні лімфовузли (не прилягаючі до пухлини) уражені.

 

Одностороння пухлина, що переходить за серединну лінію з чи без ураження регіонарних лімфатичних вузлів;

одностороння локалізована пухлина з ураженням контрлатеральних регіонарних лімфовузлів;

невидалима пухлина з білатеральним інфільтративним поширенням, або ураженням л/в.

 

Будь-яка первинна пухлина з метастазуванням в кістки, кістковий мозок, віддалені лімфовузли, печінку, шкіру чи/або інші органи (за виключенням стадії 4S).

 

Локалізована первинна пухлина (стадії 1, 2а або 2b) і ураженням тільки печінки, шкіри і/або кісткового мозку. Тільки діти віком до 1 року. Низька інфільтрація кісткового мозку (менше чим 10 % пухлинних клітин в мазку).

 

 

 


2. TNM – класифікація (V перегляд)

 

Т – первинна пухлина.

Беручи до уваги, що часто неможливо відрізнити первинну пухлину і прилеглі до неї лімфатичні вузли, оцінка проводиться з урахуванням усієї пухлинної маси. Якщо виникає сумнів (багатовогнищева пухлина), зміни визнаються метастазами.

 

Тх – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини

Т0 – первинна пухлина не визначається

Т1 – одинична пухлина до 5 см в найбільшому вимірі

Т2 - одинична пухлина до 10 см в найбільшому вимірі

Т4 – мультицентричні пухлини, що виникли одночасно

 

N – регіонарні лімфатичні вузли.

Nх – недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів

N0 – немає ознак метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів

N1 – регіонарні вузли уражені пухлиною

 

М – віддалені метастази

Мх – недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

М0 – немає ознак віддалених метастазів

М1 – є віддалені метастази.

 

Групування по стадіям

Стадія 1   Т1 N0   М0

Стадія 2   Т2 N0   М0

Стадія 3   Т1 N1   М0

Т2 N1   М0

Т3 будь-яка N М0

Стадія 4а   Т1 будь-яка N М1

Т2 будь-яка N М1

Т3 будь-яка N М1

Стадія 4б   Т4 будь-яка N будь-яка М

 

 


Додаток 2. Критерії оцінки відповіді (INRC)

 

Ремісійний статус

Первинна пухлина

Метастази

Повна відповідь (ПВ)

Відсутність пухлини

Відсутність пухлини Катехоламіни в нормі

Дуже добра часткова відповідь (ДДЧВ)

Зменшення на 90-99%

Відсутність пухлини Катехоламіни в нормі Допускаються позитивні результати скелетної сцинтиграфії

Часткова (неповна) відповідь (ЧВ)

Зменшення пухлини більше ніж на 50 %, всі метастази зменшились більше ніж на 50 %, клітини нейробластоми знаходять не більше ніж в 1 кістковомозковому аспіраті чи біоптаті.

Змішана відповідь (ЗВ)

Відсутність нових вогнищ, зменшення основного вогнища більше ніж на 50 %, і збільшення будь-якого пухлинного вогнища не більше, чим на 25%

Прогресування (П)

Нові пухлинні вогнища, розростання пухлинного вогнища більше, ніж на 25%, первинно від’ємні проби кісткового мозку стають позитивними.

 

 


Додаток 3. Схеми терапевтичних режимів.

 

План хіміотерапії блок «N4»

 

 


  Вінкристин    

Доксорубіцин

Циклофосфамід

 

Дні 1  2  3  4  5   6  7

 

 

Доксорубіцин 0,5 мг/кг/день, в 1-й, 3-й, 5-й дні як 30 - 60 хвилинна інфузія

 

Вінкристин 0,025 мг/кг/день, в 1-й, 3-й, 5-й дні як болюс

 

Циклофосфамід 10 мг/кг / день, в 1 – 7-й дні як 5-ти хвилинна інфузія, або через рот

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План хіміотерапії блок «N

  Цисплатин

 

  Етопозид 

 

  Вінбластин

 

  Паралельна інфузія

 

Дні   1 2 3 4 5 6   7 

 

 

 

Цисплатин   40 мг/м2/день 1-4 дні як безперервна 96-годинна інфузія

 

Етопозид 100 мг/м2/день 1-4 дні як безперервна 96-годинна інфузія

 

Вінбластин 3 мг/м2/день 1 день як болюсна інфузія

 

Паралельна інфузія   3000мл/м2/день 1-6 дні як безперервна інфузія (0,9% NaCl/5% Глюкоза)

 

 

Дозування

для дітей менше 1 року: Цисплатин   1,3 мг/кг/день

Етопозид   4,2 мг/кг/день

Вінбластин   0,1 мг/кг/день

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План хіміотерапії блок «N

  Вінкристин Дакарбазин   Іфосфамід

Доксорубіцин  

  Паралельна інфузія

Дні   1 2 3 4 5 6 7 8     

Вінкристин 1,5 мг/м2/день 1 та 8 день як 1- годинна інфузія (максимально 2мг), вводити окремо!

 

 

Дакарбазин   200 мг/м2/день 1-5 дні як 1-годинна інфузія, в світлозахисному резервуарі.

Іфосфамід 1,5 г/м2/день 1-5 дні як тривала 115-годинна інфузія з перервою для Дакарбазину

 

Доксорубіцин 30 мг/м2/день 6 та 7 дні як 4-годинна інфузія

 

 

Паралельна інфузія   3000 мл/м2/день 1 – 7  дні як безперервна інфузія (0,9% NaCl/5% Глюкоза)

 

Дозування

для дітей менше 1 року: Вінкристин 0,05 мг/кг/день

Дакарбазин 6,7 мг/кг/день

Іфосфамід   50 мг/кг/день

Доксорубіцин   1 мг/кг/день

 

 

План хіміотерапії блок «N

  Циклофосфамід

 

Дні   1 2 3 4 5 6 7 8  

 

 

Циклофосфамід 150 мг/м2/день в 1 – 7-й дні як 5-ти хвилинна інфузія, або через рот

 

 

 

 

План хіміотерапії блок «БуМел»

  Бусульфан

 

  Мелфалан

 

  СКПК

 

Дні -8  -7 -6  -5  -4  -3  -2 -1  0

 

 

Бусульфан 1 мг/кг/прийом 4 рази в день з інтервалом 6 год (-8, -7, -6, -5 день) через рот

 

Мелфалан   140 мг/м2 (-3 день) як коротка 30-хвилинна інфузія

 

 

СКПК   ? 2,5х106/кг СД34+ клітин як болюсна інфузія (без фільтра)
Додаток 4. Об’єм діагностичних процедур.

 

Дослідження в динаміці для пацієнтів групи спостереження (грудні діти із стадіями 1 - 3 і 4S, старші 1 року з стадіями 1, 2r) протягом спостережного періоду 6 – 12 місяців.

 

Параметри

При встановленні діагнозу

В період спостереження

В кінці періоду спостереження

УЗД/МРТ/КТ первинної пухлини

+

Кожні 6 тижнів

+

Метаболіти катехоламінів (в сироватці чи сечі)

+

Кожні 6 тижнів

+

LDH,

+

-

-

Кістковомозковий аспірат (біопсія)

+

-

-

Тс- скелетна сцинтиграма

+

-

-

Сонограма черепа

+

-

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження в динаміці для пацієнтів стандартного та високого ризику.

 

Параметри

Початок терапії

Після 2 блоків

Після 4 блоків

Перед мега терапією

Під час імунотерапії

Після закінчення лікування

УЗД/МРТ/КТ первинної пухлини, місць, підозрілих на метастатичне ураження

+

+

+

+

1 х /3 місяця

+

4 Кістковомозковий аспірат (біопсія)

+

+

+

+

На початку та після 6 місяців

+

Метаболіти катехоламінів (сеча/сироватка)

+

+

+

+

Перед кожним циклом

+

LDH, група крові

+

-

-

-

-

-

Тс-скелетна сцинтигарма

+

-

-

-

-

+

mIBG-сканування

+

-

+

+

1 х /6 місяців

+

ЕКГ,

Эхокардиограмма

+

-

+

+

-

+

 

Функція нирок

 

+

 

+

 

+

 

+

 

-

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5. Диспансерне спостереження

 

Контрольні обстеження в період наступного спостереження (після закінчення лікування/періоду спостереження)

Параметри

1-й рік

Закінчення 1-го року

2 рік

3 – 5рік

З 6-го року

Анамнез, ретельне клінічне спостереження

1 х / 6 тижнів

+

1 х / 6 тижнів або 1 х / 3 місяця*

1 х / 3 місяця

1 х /6 місяців

Катехоламіни (сеча)

1 х / 6 тижнів

+

 

1 х / 3 місяця

1 х /6 місяців

Розміри первинної пухлини (УЗД або КТ)

1 х / 3 місяця

+

1 х / 3 місяця

1 х / 3 місяця

1х / рік

Картина крови

1 х / 3 місяця

+

1 х / 3 місяця

1 х / 3 місяця

-

Діагностика пізніх побічних ефектів (кардіо-, нефро-, ототоксичність)

 

-

 

1х / рік

 

1х / рік

 

1х / рік

 

1х / рік

 

 


Додаток 6. Схема терапії: Стандартний ризик

 

 

N5

 

N6

 

N5

 

N6

 

ПВ

 

Закінчення лікування

 

ДДЧВ, ЧВ

 

Променева терапія 40 Gy

 
 

 

 

 

 

 

 

 

П

 

Паліативна терапія (Експериментальна терапія)

 

N4

 

N4

 
 

 

 

 

 

 


1________4____________8-9_________11-12________

 

 


Блок N4 (до 6 міс життя)

Вінкристин - 0,025 мг/кг 1,3,5 дні болюс внутрішньовенно

Доксорубіцин – 0,5 мг/кг 1,3,5 дні 30-60 хв внутрішньовенно Циклофосфан – 10 мг/кг 1- 7 дні болюс внутрішньовенно

 

 

 

Блок N5

Цисплатина - 40 мг/м2  1-4 дні 96 год внутрішньовенно

Етопозид – 100 мг/м2  1-4  дні 96 год внутрішньовенно

Вінбластин – 3 мг/м2  1 день болюс внутрішньовенно

Блок N6

Вінкристин – 1,5 мг/м2  1-8  дні болюсно внутрішньовенно  

Дакарбазин – 200 мг/м2  1-5 дні 1 год внутрішньовенно

Іфосфамід – 1500 мг/м2  1-5 дні 120 год внутрішньовенно

Доксорубіцин – 30 мг/м2 6-7 дні 4 год внутрішньовенно

 

Блок N7

Циклофосфан - 150 мг/м2  1-8 дні через рот


Схема терапії: Високий ризик:

N6*

 

MД ПХТ+СКПК

 

40 Gr.**

 

N6*

 

N5*

 

N6*

 

ПВ,

ДДЧВ,

ЧВ

 

 

***

 

N7

 

N7

 

 

N7 – N7

40 Gr.**

 

 

***

 

N4

 

П

 

Паліативна терапія (Експериментальна терапія)

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1_____4______7______10______15_____18______________________21_____24-25_______

 

* - Колонієстимулюючий фактор (КСФ) рекомендований для дотримання вказаних інтервалів між блоками, та для мобілізації стовбурових клітин крові.

** - Променева терапія тільки при виявленні пухлинних залишків

*** - Біотерапія (13-цис ретиноєва кислота) 160 мг/м2/д (1-14) через рот 6 циклів з перервою 14 днів.

 

 

Директор Департаменту материнства,

дитинства та санаторного забезпечення   Р.О. Моісеєнко