стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Протоколи надання медичної допомоги


  • Протоколи надання медичної наркологічної допомоги
    • Додаток до наказу МОЗ №681 від 21-09-2009
    • Тема, опис документа: Протоколи надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Наркологія
    • Клінічний стан, патології: Інші



Міністерство охорони здоров’я України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ

МЕДИЧНОЇ НАРКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

 

 

 

 

Протоколи надання медичної наркологічної допомоги розроблені на виконання доручення Президента України від 06.03.03 №1-1/252 з метою упорядкування надання медичної допомоги  в закладах охорони здоров’я та поліпшення якості медичної допомоги

 

 

 

 

 

Київ-2009

 


Колектив авторів:

Вієвський Анатолій Миколайович – заслужений лікар України, к.м.н., головний нарколог МОЗ України, Директор Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків МОЗ України, лікар-нарколог вищої категорії.

Сосін Іван Кузьмич – д.м.н., професор, завідуючий кафедрою наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Вієвський Андрій Миколайович – к.м.н., завідуючий клініко-токсикологічною лабораторією Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія”, лікар-лаборант вищої категорії.

Дворяк Сергій Васильович – к.м.н., директор Українського інституту досліджень політики щодо громадського здоров’я.

Мацицький Ігор Анатолійович – головний нарколог УОЗ Полтавської обласної держадміністрації, лікар-нарколог вищої категорії.

Скопич Валерій Анатолійович - головний нарколог УОЗ Івано-Франківської обласної держадміністрації, лікар-нарколог вищої категорії.

Звершховська Ірина Георгіївна – заст. головного лікаря з медичних питань Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія”, лікар-нарколог вищої категорії.

Галич Юрій Петрович – зав. лікувально-реабілітаційною клінікою Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія”, лікар-нарколог вищої категорії.

Подсвірова Алла Вікторівна – зав. діагностико-детоксикаційною клінікою „Крок” Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія”, лікар-нарколог другої категорії.

 

У роботі авторської групи брали участь:

Ігнатов Михайло Юрійович – к.м.н., заст. директора Українського НДІ соціальної та судової психіатрії і наркології, зав. відділом проблем наркології.

Слободянюк Павло Михайлович – головний нарколог УОЗ Вінницької обласної держадміністрації, лікар-нарколог вищої категорії.

Терлецький Сергій Ярославович – лікар-нарколог Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія”, лікар-анестезіолог вищої категорії.

 

 


ВСТУП

Стан організації профілактики та наркологічної допомоги особам з алкогольними та наркотичними проблемами.

Наркологічна допомога контингентам осіб, що мають залежнiсть вiд алкоголю та наркотикiв, надається переважно територіальними наркологічними установами, що здебільшого є закладами комунальної власності та фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Загалом в Українi працює 24 обласні, 1 республiканський наркодиспансер та 4 мiські наркологiчні установи. У наркологічній службі працює близько 5 тис. фахiвцiв: лiкарiв, психологiв, соцiальних працiвникiв та медичних сестер, більша частина яких об'єднана у Всеукраїнську наркологiчну асоцiацiю.

На виконання доручення Президента України від 4 березня 1998 року №1-14/147 з метою унiфiкацiї вимог до обсягів i якості медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України розроблено та затверджено наказом МОЗ України №226 від 27.07.1998 року „Стандарти стаціонарної наркологічної допомоги дорослому  в лікувально-профілактичних закладах України”, а також наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002 року затверджено „Державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я. Наркологія (нормативи надання наркологічної допомоги дорослому  в амбулаторно-поліклінічних закладах)”. Основою згаданих документів стало вивчення досвіду кращих світових та вітчизняних установ, проведене протягом 1995 – 2003 років МОЗ України спільно з Національною координаційною радою боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України. До цієї роботи були також залучені фахівці Програми контролю з наркотиків Організації Об'єднаних Націй, Всесвітньої органiзацiї охорони здоров’я, Міжнародної органiзацiї праці, Всеукраїнської наркологічної асоціації. Накопичений досвід над згаданими стандартами, базові підходи і принципи доказової медицини та новітня світова і вітчизняна інформації щодо здійснення наркологічної практики стали й основою для розроблення „Протоколів надання медичної наркологічної допомоги ”.

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними

 та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація

 

 

F10 Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

 

F10.00 Гостра інтоксикація алкоголем.

 

Гостра інтоксикація алкоголем – це стан, який наступає після вживання алкоголю та призводить до розладу свідомості, сприйняття, емоцій, поведінки, когнітивних або інших психофізіологічних функцій і реакцій. Порушення прямо пов’язане з безпосередньою фармакологічною дією речовини. З часом вони звичайно редуціюються, після чого настає повне одужання, за винятком випадків, коли є ускладнення, які можуть включати ушкодження тканин, травми, аспірація блювотними масами, делірій, кома, судоми тощо.

 

Загальні критерії:

G1.  Є точні відомості недавнього вживання психоактивної речовини (алкоголю) у дозі, що є досить високою для того, щоб могла бути пояснена інтоксикація.

G2.  Симптоми, що спостерігаються при інтоксикації, відповідають відомій дії певної речовини та досить виражені для того, щоб призвести до клінічних порушень рівня свідомості, когнітивних функцій, сприйняття, емоцій та поведінки.

G3.  Симптоми або ознаки не можна пояснити соматичними захворюваннями або іншими психічними та поведінковими розладами.

 

Клінічні критерії:

А. Повинні виконуватися загальні критерії для гострої інтоксикації (F10.0).

 

Б. Спостерігається дисфункціональна поведінка, про що свідчить щонайменше одна ознака з числа таких:

1) розгальмованість;

2) надмірна схильність затівати суперечки;

3) агресивність;

4) лабільність настрою;

5) порушення уваги;

6) зниження здібності тверезо міркувати та критично оцінювати свої вчинки;

7) порушення повсякденної діяльності особистості.

 

В. Повинна бути мінімум одна з таких ознак:

1) хиткість ходи;

2) утруднення при збереженні рівноваги в положенні стоячи;

3) змазана мова;

4) ністагм;

5) знижений рівень свідомості (наприклад ступор або кома);

6) почервоніле обличчя;

7) ін’єкованість склер.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація неускладнена

 

Код МКХ-10 : F10.00

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого.

 

 

Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації алкоголем

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти

Вітаміни

Периферичні вазоділятатори

Антидотна терапія

Аналептики

Інші кардіологічні препарати

Засоби, що впливають на тканинний обмін

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за згодою хворого. Направлення на стаціонарне обстеження

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з травмою або іншими тілесними ушкодженнями

 

Код МКХ-10 : F10.01

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги відповідно до тілесних ушкоджень, що мають місце, за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також мають місце тілесні ушкодження

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/ амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти

Вітаміни

Периферичні вазоділятатори

Антидотна терапія

Аналептики

Інші кардіологічні препарати за індивідуальною схемою

Засоби, що впливають на тканинний обмін

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

А також у разі необхідності надання невідкладної допомоги відповідно до стандартів інших фахів

 

А також при необхідності консультації та додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, у разі необхідності направлення до інших медичних установ. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з іншими медичними ускладненнями

 

Код МКХ-10 : F10.02

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги згідно з соматичними ускладненнями, за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також наявні соматичні ускладнення

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/ амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти

Вітаміни

Периферичні вазоділятатори

Антидотна терапія

Аналептики

Інші кардіологічні препарати

Засоби, що впливають на тканинний обмін

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

А також у разі необхідності надання невідкладної допомоги відповідно до стандартів інших фахів

 

А також при необхідності консультації та додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, у разі необхідності направлення до інших медичних установ. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з делірієм

 

Код МКХ-10 : F10.03

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження і надання медичної допомоги за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також клінічні критерії делірію:

А. Спостерігається зміна свідомості з порушенням властивостей зосередження, порушення здатності утримувати або перемикати увагу

Б. Порушення когнітивного функціонування проявляється одночасною наявністю двох ознак:

1)  порушення безпосереднього відтворення та пам’яті про недавні події при відносній збереженості пам’яті про віддалені події

2)  дезорієнтування в часі, місці або власній особистості

В. Присутній щонайменше один з таких психомоторних розладів:

1)  швидкі непередбачувані переходи від гіпоактивності до гіперактивності

2)  уповільнення реакції

3)  прискорена або уповільнена мова

4)  підвищений чотиригорбиковий рефлекс

Г. Порушення схеми сну-неспання, про що свідчить наявність щонайменше однієї з таких ознак:

1)  безсоння, в важких випадках сягає повної втрати сну, або інверсія сну-неспання

2)  обтяження симптоматики в нічний час

3)  неспокійні сновидіння та жахи, які після пробудження можуть продовжуватися як галюцинації або ілюзії

Д. Відмічається швидкий розвиток та добові коливання симптоматики

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження за медичними показниками в недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти

Вітаміни

Периферичні вазоділятатори

Аналептики

Інші кардіологічні препарати

Засоби, що впливають на тканинний обмін

А також у разі необхідності

Психолептики за індивідуальною схемою, в т.ч. антипсихотичні засоби

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності: Вітаміни

Інформування хворого та його родичів через використання друко-ваних інформаційно-мотиваційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за медичними показниками. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з розладами сприйняття

 

Код МКХ-10 : F10.04

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження і надання медичної допомоги за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та наявні розлади сприйняття, такі як: помилкові інтерпретації, ілюзії або галюцинації

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження за медичними показниками в недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

Вітаміни за індивідуальною схемою

Периферичні вазоділятатори за індивідуальною схемою

Аналептики за індивідуальною схемою

Інші кардіологічні препарати за індивідуальною схемою

Засоби, що впливають на тканинний обмін за індивідуальною схемою

А також у разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою

- антипсихотичні засоби за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності:

Вітаміни

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотива-ційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за медичними показниками. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з комою

 

Код МКХ-10 : F10.05

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та надання невідкладної медичної допомоги за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та кома

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах реанімаційних (токсикологічних) відділень медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість відповідно до стандартів інших фахів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння без згоди хворого

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії:

Лікувальні дії:

 

Дообстеження та лікування в спеціалізованих токсикологічних відділеннях або у вiддiленнях анестезіології та реаніматології за місцем проживання. Консультація лікаря-нарколога при необхідності. Дії та тривалість за стандартами інших фахів (при необхiд-ностi)

 

Надання невідкладної допомоги згідно стандартів інших фахів відповідно до нозології коми

 

 

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості

Направлення до спеціалізованих токсикологічних (реанімаційних) відділень. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з судомами

 

Код МКХ-10 : F10.06

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого, за медичними показниками.

 

 

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та наявність судомних нападів

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) або за медичними показниками надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння або за медичними показниками

 

Витвереження при необхідності

або за медичними показниками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

Вітаміни за індивідуальною схемою

Периферичні вазоділятатори за індивідуальною схемою

Аналептики за індивідуальною схемою

Інші кардіологічні препарати за індивідуальною схемою

Засоби, що впливають на тканинний обмін, за індивідуальною схемою

А також у разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою

Протиепілептичні засоби за індивідуальною схемою

Препарати калію та магнію за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності:

Вітаміни

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотива-ційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, а також направлення на консультацію до лікаря-невропатолога. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Гостра інтоксикація з патологічним спянінням

 

Код МКХ-10 : F10.07

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за медичними показниками.

 

Примітка. Положення цього стану вивчається. Пропоновані дослідницькі критерії повинні розглядатися як тимчасові.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують такі клінічні критерії:

А. Повинні виконуватися загальні критерії для гострої інтоксикації (F10.0), за винятком того, що патологічна інтоксикація розвивається після прийому такої кількості алкоголю, що недостатньо для викликання інтоксикації у більшості людей

Б. Вербальна агресія або фізично агресивна поведінка, що не є типовими для даної особи у тверезому стані

В. Інтоксикація розвивається дуже швидко (звичайно через кілька хвилин) після прийому алкоголю

Г. Відсутні дані, що вказують на органічне церебральне захворювання або інші психічні розлади

Примітка

Це рідкий стан. Рівні алкоголю в крові при цьому розладі нижчі, ніж ті, котрі викликають гостру інтоксикацію в більшості людей, тобто нижчі 40мг/100 мл

Загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та наявність судомних нападів

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження при необхідності

за медичними показниками в недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

В разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка, сифонна клізма

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

Вітаміни за індивідуальною схемою

Периферичні вазоділятатори за індивідуальною схемою

Аналептики за індивідуальною схемою

Інші кардіологічні препарати за індивідуальною схемою

Засоби, що впливають на тканинний обмін, за індивідуальною схемою

А також у разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою

- антипсихотичні засоби за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція);

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності вітаміни

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Вживання речовини, пов’язане зі шкодою для здоровя

 

Код МКХ-10 : F10.1

 

Мета необхідних дій: створення моделі безпечного вживання алкоголю та зменшення шкідливих наслідків, проведення індивідуалізованої програми психологічної, медико-біологічної, соціальної реабілітації з використанням індивідуальних та групових форм роботи з хворим.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують такі клінічні критерії:

А. Мають бути чіткі дані, що вживання психоактивної речовини є головною або однією з основних причин шкоди, нанесеної фізичному або психічному здоров’ю даної особи (включаючи дисфункціональну поведінку, а також зниження здібності тверезо міркувати та критично оцінювати свої вчинки)

Б. Природа шкідливих наслідків піддається чіткій ідентифікації (повинна бути розпізнаною)

В. Такий характер вживання зберігається протягом щонайменше одного місяця або періодично повторювався протягом попередніх 12 місяців

Г. Розлад не відповідає критеріям будь-якого іншого психічного або поведінкового розладу, що пов’язаний з вживанням того ж препарату в той же проміжок часу (за винятком гострої інтоксикації)

 

 

 

 

Консультація особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – від 1 до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 2,3

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності:

Блокатори опіатних рецепторів

Термін лікування: індивідуально до 12 міс.

Виконання стандартів інших фахів, направлення до інших медичних установ залежно від соматичної патології

При необхiдностi – iндивiдуалiзована програма психологiчної, медико-бiологiчної, соцiальної реабiлiтацiї з використанням iндивiдуальних та групових форм роботи з хворим

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 2

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 2

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності

 

F10.2 Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю.

 

Під синдромом залежності розуміють поєднання поведінкових, когнітивних та фізіологічних проявів, що розвиваються після багаторазового вживання психоактивної речовини, серед яких найбільш типовими є: сильне бажання вживати дану речовину; послаблення контролю над прийомом речовини; продовження вживання, незважаючи на шкідливі наслідки; висока перевага вживання речовини порівняно з іншими видами діяльності та обов’язками; збільшена толерантність; у деяких випадках – фізіологічний синдром відміни.

 

Клінічні критерії:

А. Три або більше ознак з числа таких проявів повинні виникати одночасно протягом як мінімум 1 місяця або, якщо вони зберігаються на більш короткі періоди, періодично повторюватися протягом 12 місяців:

1) сильне бажання або почуття нав’язливого потягу до прийому речовини;

2) порушена здатність контролювати прийом речовини (початок та закінчення вживання або прийняту дозу), про що свідчать споживання речовини у більшій кількості або протягом більшого періоду часу, ніж був намір, або постійне бажання чи безуспішні спроби скоротити прийом речовини або контролювати її вживання;

3) фізіологічний стан відміни, що розвивається при прийнятті чи скороченні прийому речовини, про що свідчить синдром відміни, притаманний для цієї речовини, або використання такої ж (або схожої) речовини з метою полегшення чи попередження синдрому відміни;

4) ознаки організації толерантності щодо дії речовини, такі як: явне послаблення ефекту при безперервному регулярному прийомі однієї і тієї ж дози речовини або значне підвищення дози, необхідної для досягнення бажаного ефекту, або такої, що викликає інтоксикацію;

5) постійна стурбованість вживанням речовини, що проявляється у тому, що заради вживання речовини нехтуються важливі альтернативні витоки отримання задоволення та інші інтереси, або в тому, що витрачається надзвичайно велика кількість часу на діяльність, пов’язану з отриманням та прийомом речовини, а також на відновлення після наслідків її вживання;

6) стійке вживання речовини всупереч ясним доказам шкідливих наслідків, яке проявляється у тому, що особа продовжує вживати речовину навіть, якщо вона інформована щодо природи і ступеня шкоди.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова

 


 

Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час утримання. Рання ремісія

 

Код МКХ-10 : F10.20

Код МКХ-10 : F10.200

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності, та ремісія має становити близько 3 місяців

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності. Часткова ремісія

 

Код МКХ-10 : F10.201

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та впродовж попередніх 6 місяців епізодичне вживання алкоголю є тільки окремі симптоми залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї.

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності. Повна ремісія

 

Код МКХ-10 : F10.202

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та впродовж попередніх 6 місяців речовину або зовсім не вживають або, якщо вживають, то відсутні симптоми залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 6

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної, соціальної, професійної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень та загалом не менше 6 тижнів на рік);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів);

- при необхідності робота клiєнта з соціальним працівником у програмі професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стаціонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної, соціальної, професійної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком. Загалом не менше 12 цільових консультацій на рік;

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів);

- при необхідності робота клiєнта з соціальним працівником у програмі професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час утримання, але в запобіжних умовах

 

Код МКХ-10 : F10.21

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість загального лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час під клінічним наглядом на підтримуючому або замісному режимі (контрольована залежність)

 

Код МКХ-10 : F10.22

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, організація підтримуючого режиму клінічного спостереження і призначення відповідної терапії та психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість амбулаторного лікування – до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Блокатори опіатних рецепторів

Термін лікування: індивідуально до 12 міс.

3) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час утримання, але на лікуванні аверсивними або блокуючими ліками

 

Код МКХ-10 : F10.23

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, призначення аверсивної терапії та психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість амбулаторного лікування – до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

3) Сенсабілізуючі засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 12 міс.

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час вживання речовини (активна залежність)

 

Код МКХ-10 : F10.24

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та є дані про вживання хворим алкоголю на момент звернення до лікаря

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час вживання речовини (активна залежність). Без соматичних ознак

 

Код МКХ-10 : F10.240

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критеріїі синдрому залежності та є дані про вживання хворим алкоголю на момент звернення до лікаря

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності на даний час вживання речовини (активна залежність).

Із соматичними ознаками

 

Код МКХ-10 : F10.241

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та наявні соматичні ускладнення

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності. Постійне вживання

 

Код МКХ-10 : F10.25

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності, та вживання алкоголю носить постійний характер тривалий час

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання алкоголю.

Синдром залежності, епізодичне вживання (дипсоманія)

 

Код МКХ-10 : F10.26

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності, однак в теперішній час хворий вживає алкоголь епізодично

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально від 14до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції

 

F10.3 Стан абстиненції (алкоголь).

 

Даний стан характеризується групою симптомів різного ступеня важкості, що проявляються (в різноманітних поєднаннях) при повному або частковому припиненні приймання речовини після певного періоду її постійного вживання. Початок та перебіг стану відміни обмежений в часі та залежить від типу речовини та дози. Стан відміни може бути ускладнений судомами.

 

Загальні критерії:

GI. Мають бути чіткі дані про недавнє припинення прийому або зниження доз речовини після періодичного вживання цієї речовини звичайно протягом тривалого часу і (або) у високих дозах.

G2. Симптоми й ознаки відповідають відомим характеристикам стану відміни конкретної речовини або речовин (нижче).

G3. Симптоми й ознаки не обумовлені медичним розладом, що не має відношення до вживання даної речовини, і не можуть бути краще пояснені іншим психічним або поведінковим розладом.

 

Клінічні критерії:

А. Повинні виконуватися загальні критерії стану відміни.

 

Б. Повинні бути будь-які три ознаки з числа таких:

1) тремор язика, повік або витягнутих рук;

2) пітливість;

3) нудота або блювота;

4) тахікардія або гіпертензія;

5) психомоторна ажитація;

6) головний біль;

7) безсоння;

8) почуття нездужання або слабкості;

9) транзиторні зорові, тактильні або слухові галюцинації або ілюзії;

10) великі судомні напади.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                              М. П. Жданова

 


 

Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції неускладнений

 

Код МКХ-10 : F10.30

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії стану відміни алкоголю

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Специфічні антагоністи морфіну та інших наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

8) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції з судомами

 

Код МКХ-10 : F10.31

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення можливих фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії стану відміни алкоголю та наявні судомні напади

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

3) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

2) Інсулінотерапія у терапевтичних дозах до 20 од./добу за інд. схемою

Тривалість лікування: до 1 міс.

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

4) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуаль-но від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Периферичні вазоділятатори:

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції з делірієм

 

F10.4 Стан абстиненції з делірієм (алкоголь).

 

Клінічні критерії:

А. Наявність стану відміни, як воно визначено в F10.3.

 

Б. Спостерігається зміна свідомості з порушенням властивостей зосередження, порушення здатності утримувати або перемикати увагу.

 

В. Порушення когнітивного функціонування проявляється одночасною наявністю двох ознак:

1. Порушення безпосереднього відтворення та пам’яті про недавні події при відносній збереженості пам’яті про віддалені події;

2. Дезорієнтування в часі, місці або власній особистості.

 

Г. Присутній щонайменше один з таких психомоторних розладів:

1. Швидкі непередбачувані переходи від гіпоактивності до гіперактивності;

2. Уповільнення реакції;

3. Прискорена або уповільнена мова;

4. Підвищений чотиригорбиковий рефлекс.

 

Д. Порушення схеми сну-неспання, про що свідчить наявність щонайменше однієї з таких ознак:

1. Безсоння, в важких випадках сягає повної втрати сну, або інверсія сну-неспання;

2. Обтяження симптоматики в нічний час;

3. Неспокійні сновидіння та жахи, які після пробудження можуть продовжуватися як галюцинації або ілюзії.

 

Е. Відмічається швидкий розвиток та добові коливання симптоматики.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                              М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції з делірієм без судом

 

Код МКХ-10 : F10.40

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики та проявів стану відміни.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії стану відміни алкоголюта клінічні критерії делірію

 

 

 

 

 

 

 

Консультація та кваліфікована і спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

 

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Стан абстиненції з делірієм з судомами

 

Код МКХ-10 : F10.41

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики та проявів стану відміни.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії стану відміни алкоголю і клінічні критерії делірію та наявні судомні напади.

 

 

 

 

 

Консультація та кваліфікована і спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

 

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

 

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад

 

F10.5 Психотичний розлад внаслідок вживання алкоголю.

 

Це комплекс психотичних явищ, що виникають під час або безпосередньо після вживання речовини, який не може бути пояснений гострою інтоксикацією та не є частиною стану відміни. Розлад характеризується яскравими галюцинаціями (звичайно слуховими, але часто торкаються більше однієї сфери почуттів), перекручуванням сприйняття, маренням (часто параноїдного або персекуторного характеру), психомоторними розладами (збудження або ступор), паталогічним афектом, що варіює від сильного страху до екстазу. Свідомість звичайно ясна, хоча можливий деякий ступінь її потьмарення, що не переходить у тяжку сплутаність.

 

Загальні критерії:

А. Психотичні симптоми виникають на тлі вживання речовини або у межах 2 тижнів після завершення її прийому.

Б. Психотичні симптоми зберігаються протягом більше ніж 48 годин.

В. Тривалість розладу не перевищує 6 місяців.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, шизофреноподібний

 

Код МКХ-10 : F10.50

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу та наявність таких симптомів: маячення, галюцинації, які можуть домінувати в загальній клінічній картині, значне зниження у професійній та соціальній сферах

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина”в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 


Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, переважно маячний

 

Код МКХ-10 : F10.51

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині переважають маячіння переслідування

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 


Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, переважно галюцинаторний

 

Код МКХ-10 : F10.52

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині переважають яскраві і стійкі слухові галюцинації

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 


Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, переважно поліморфний

 

Код МКХ-10 : F10.53

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та клінічна картина включає клініку трьох попередніх розділів

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 


Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, переважно депресивні симптоми

 

Код МКХ-10 : F10.54

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині наявні такі симптоми: депресивний настрій, виражене зниження інтересу або ангедонія, значна втрата або збільшення ваги більше ніж на 5% від ваги тіла на місяць, ослаблення чи посилення апетиту, безсоння або сонливість, постійні думки про смерть

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 90 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 90 днів

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інсулінотерапія у терапевтичних дозах до 20 од./добу за інд. схемою

Тривалість лікування: до 1 міс.

3) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, переважно маніакальні симптоми

 

Код МКХ-10 : F10.55

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині наявні надмірне посилення активності, маячні ідеї або галюцинації зі змістом, переконаність у власній зверхності, наявність надзвичайних якостей, влади, знань

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Нормотиміки

Тривалість лікування: індивідуально (лабораторний контроль)

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 


Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Психотичний розлад, змішаний

 

Код МКХ-10 : F10.56

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, а в клінічній картині мають місце всі вище перераховані розлади

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 90 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Амнестичний синдром

 

Код МКХ-10 : F10.6

 

Даний синдром пов’язаний з вираженим хронічним порушенням пам’яті переважно про недавні і більш віддалені події. Безпосереднє відтворення звичайно зберігається. Як правило, відмічається порушення відчуття часу, ускладнення при встановленні порядку подій; порушується також здатність до засвоєння нового матеріалу. Іноді (але не в усіх випадках) можуть бути конфабуляції. Інші когнітивні функції звичайно відносно збережені, але дефекти пам’яті домінують в клінічній картині; всі інші порушення не порівнюються з ними за ступенем вираженості.

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги вирішення медико-соціальних питань через психіатричні МСЕКи.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують такі клінічні критерії:

А. Спостерігається порушення пам'яті, що проявляється обома наступними ознаками:

1)  дефект пам'яті про недавні події (порушення засвоєння нового матеріалу) у ступені, достатньому для того, щоб викликати утруднення в повсякденному житті

2)  знижена здатність до відтворення минулого досвіду

Б. Відмічається відсутність (або відносна відсутність) усіх таких ознак:

1)  порушення безпосереднього відтворення (що визначається, наприклад, по запам'ятовуванню цифрового ряду)

2)  потьмарення свідомості і розладів уваги. Спостерігається потьмарення свідомості, тобто зниження ясності усвідомлення оточуючої дійсності, з порушенням здатності зосереджувати, підтримувати або переключати увагу

3)  загального інтелектуального зниження (деменції)

В. Відсутність об'єктивних даних (соматичного і неврологічного обстеження, лабораторних аналізів) і (або) анамнестичних відомостей щодо захворювань мозку (особливо з білатеральним ураженням діенцефальних і серединних скроневих структур), крім алкогольної енцефалопатії, що могли б обґрунтовано вважатися причиною клінічних проявів, описаних у критерії А

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Вирішення медико-соціальних питань через психіатричні МСЕКи. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби:

Тривалість лікування: індивідуально від 1 до 4 місяців

- похідні g-аміномасляної кислоти:

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики (У разі необхідності):

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 днів

Периферичні вазоділятатори

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

5) Інфузійна терапія: об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

6) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

7) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості

Надання медико-соціальної допомоги залежно від психічного стану пацієнта

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, соціальної адаптації згідно висновків психіатричних МСЕКів.

Додаткова інформація для членів родини пацієнта надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад

 

F10.7 Залишковий та віддалений психотичний розлад.

 

До цієї групи належать розлади, при яких обумовлені алкоголем або наркотиками зміни когнітивних функцій, афекту, особистості або поведінки зберігаються за межами періоду безпосередньої дії психоактивної речовини. Початок розладу повинен прямо співвідноситися з вживанням речовини. Випадки, коли такий розлад вперше виник, через деякий час після епізоду (епізодів) вживання речовини, повинні кодуватися тут тільки при наявності ясних та переконливих доказів, які дають змогу кваліфікувати його як резидуальний ефект психоактивної субстанції. Напливи ремінісценсій (флешбек) можна диференціювати від психотичного розладу, спираючись на такі їх відмінності, як епізодичний характер, часто дуже коротка тривалість (секунди або хвилини); одна з найбільш характерних ознак полягає в тому, що вони являють собою повторення (іноді точне) переживань, пов’язаних з попереднім вживанням психоактивної речовини.

 

Загальні критерії:

А. Стан і розлади, що відповідають критеріям окремих зазначених нижче синдромів, повинні бути чітко пов’язані з вживанням речовини. У випадках, коли стан або розлад виникають через деякий час після вживання психоактивної речовини, необхідно представити чіткі докази, що демонтрують зв’язок між ними.

 

Діагностичні примітки:

Враховуючи значне різноманіття станів у даній рубриці, характеристики таких резидуальних станів повинні бути ясно документовані у відношенні їх типу, тяжкості і тривалості, для дослідницьких цілей слід уточнювати всі деталі.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад, ремінісценція

 

Код МКХ-10 : F10.70

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії залишкового та віддаленого психотичного розладу

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

-участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад з розладами особистості

 та поведінки

 

Код МКХ-10 : F10.71

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії залишкового та віддаленого психотичного розладу

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1 до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

-участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування:

індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад з афективним розладом

 

Код МКХ-10 : F10.72

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу виконуються такі загальні критерії:

Це розлади, що характеризуються змінами настрою або афекту (що, в свою чергу, звичайно супроводжуються змінами рівня загальної активності), – депресивні, гіпоманіакальні, маніакальні або біполярні, – але виникають як наслідок органічного розладу

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- Нормотиміки

Тривалість лікування: індивідуально, лабораторний контроль

Протиепілептичні засоби

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

-участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 


 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад з деменцією

 

Код МКХ-10 : F10.73

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу виконуються такі загальні критерії:

G1. Спостерігається наявність кожної з таких ознак:

1) Погіршення пам'яті, найбільш помітне при засвоєнні нової інформації, хоча в більш важких випадках може порушуватися і відтворення раніше засвоєної. Це стосується як вербального, так і невербального матеріалу. Зниження пам'яті повинне підтверджуватися достовірними об'єктивними анамнестичними даними. Ці дані варто доповнити (якщо є така можливість) результатами нейропсихологічного тестування або кількісної оцінки когнітивних здібностей. Рівні вираженості погіршення пам'яті (граничне діагностичне значення має легкий ступінь) варто оцінювати в такий спосіб:

Легкий ступінь. Утрата пам'яті виражена настільки, що це відчутно ускладнює повсякденну діяльність, хоча стан усе-таки дає змогу хворим вести незалежне існування. Порушене головним чином засвоєння нового матеріалу. Наприклад, інвалід відчуває ускладнення, пов’язані з фіксацією, збереженням та відтворенням інформації, постійно необхідної у повсякденному житті. Він не може згадати, куди поклав ту чи іншу річ; постійно забуває про призначені зустрічі, дати та строки, пов’язані з досягнутою з якого-небудь питання домовленістю; нездатний утримувати в пам’яті інформацію, що недавно повідомили члени сім’ї.

Помірний ступінь. Порушення пам'яті являє собою серйозну перешкоду для самостійного способу життя. Утримується тільки надзвичайно глибоко засвоєний або дуже знайомий матеріал. Нова інформація утримується лише зрідка і досить ненадовго. Хворий не в змозі згадати навіть основні відомості – наприклад, не може відповісти на питання про те, де живе, чим займався декілька годин потому, як звати добре знайомих йому людей.

Важкий ступінь. Цей ступінь порушення пам'яті характеризується повною втратою здатності утримувати нову інформацію. Зберігаються лише окремі фрагменти раніше засвоєних даних. Хворий не впізнає навіть близьких родичів

2) Зниження інших когнітивних функцій характеризується погіршенням мислення і здатності до логічних суджень (через що хворий не в змозі впоратися із завданнями щодо планування та організації), а також у цілому процесів обробки інформації. Слід прагнути до того, щоб отримати від осіб, які добре знають пацієнта, об’єктивні дані, які свідчать про наявність таких порушень, доповнивши ці матеріали (якщо є така можливість) результатами нейропсихологічного тестування або кількісної оцінки когнітивних здібностей. Повинно бути встановлено зниження порівняно з попереднім, більш високим, рівнем продуктивності.

Ступінь ослаблення когнітивних здібностей (порогове діагностичне значення має легкий ступінь) оцінюється наступним чином:

Легкий ступінь. Через порушення когнітивних здібностей хворий гірше справляється зі своїми звичайними справами, однак не до такого ступеня, що це призвело до залежності від оточуючих. Водночас для нього стає непосильним виконання більш складних повсякденних завдань, а також участь у деяких формах проведення дозвілля.

Помірний ступінь. У результаті зниження інтелектуальних здібностей хворий у повсякденному житті потребує сторонньої допомоги (в тому числі не в змозі самостійно робити покупки у магазинах та розумно поводитися з грошима); він може виконувати лише найпростішу домашню роботу. Інтереси, форми прояву активності усе більше обмежуються і погано підтримуються.

Важкий ступінь. Стан характеризується повною (або майже повною) відсутністю явних ознак інтелектуальної діяльності. Загальну тяжкість деменції доцільно визначати, базуючись на максимальному рівні порушення пам’яті або інших когнітивних здібностей, залежно від того, що порушено сильніше, наприклад, поєднання легкого порушення пам’яті і помірного інтелектуального зниження вказує на деменцію помірної тяжкості

G2. Зберігається орієнтування в навколишньому середовищі, тобто відсутнє потьмарення свідомості протягом періоду часу, достатнього для виразного виявлення симптомів, перерахованих у критерії G1. Якщо на тлі деменції спостерігаються епізоди делірію, то діагностику деменції слід відкласти

G3. Відзначається зниження емоційного контролю або мотивації, чи зміна соціальної поведінки, що виявляється щонайменше однією з таких ознак:

1) емоційна лабільність, 2) дратівливість; 3) апатія; 4) огрубіння соціальної поведінки

G4. Для достовірного клінічного діагнозу симптоми, описані в критерії G1, повинні спостерігатися чітко протягом як мінімум шести місяців; до закінчення цього терміну діагноз може бути лише попереднім

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 


 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний

обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1 до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена з хворим або його представником індивідуалізована програма, спрямована на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 


 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад з іншим стійким

когнітивним порушенням

 

Код МКХ-10 : F10.74

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу виконуються загальні та такі клінічні критерії:

А. Задовольняються загальні критерії легкого когнітивного розладу, окрім критерія Г, що виключає вживання психоактивної речовини.

Розлад характеризується порушенням пам’яті, труднощами при навчанні і зниженням здатності до більш або менш тривалого зосередження уваги на виконанні відповідного завдання. При спробі виконувати завдання, що потребують інтелектуальних зусиль, часто виникає виражене відчуття розумової втоми. Засвоєння нового матеріалу є надто утрудненим, навіть якщо це об’єктивно необхідно. Жоден з цих сиимптомів не сягає рівня, який виправдовує постановку діагнозу деменції або делірію. Легкий когнітивний розлад діагностується тільки за умови зв’язку з конкретним соматичним розладом; цей діагноз не ставиться при наявності будь-якого з психічних або поведінкових розладів, що класифіковані у рубриках F10- F99. Даний розлад може передувати різним інфекційним захворюванням та органічним розладам (як церебральним, так і системним) або супроводжувати їх, чи слідувати за ними, але прямі ознаки залучення головного мозку в патологічний процес не завжди присутні. Він повинен відрізнятися від постенцефалітичного і посткоммоційного синдромів своєю етіологією, більш обмеженим спектром у цілому більш легких симптомів, а також, як правило, меншою тривалістю

Б. Щонайменше впродовж 2 тижнів, протягом більшого проміжку часу відмічаються порушення когнітивного функціонування, про що інформує сам пацієнт або надійний інформант. Розлад проявляється ускладненнями в будь-якій з таких сфер:

1)   пам’ять (особливо відтворення) або засвоєння нового матеріалу

2)   увага або концентрація

3)   мислення (наприклад, абстрагування або вирішення проблем)

4)   мова і мовлення (наприклад, розуміння, підбір слів та т.ін.)

5)   зорово-просторові функції

В. При кількісній оцінці когнітивних функцій (тобто при нейропсихологічному тестуванні або в процесі обстеження психічного стану) виявляється відхилення чи зниження продуктивності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена з хворим або його представником індивідуалізована програма, спрямована на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Реабiлiтацiйний комплекс 5

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Залишковий та віддалений психотичний розлад з пізнім дебютом

 

Код МКХ-10 : F10.75

 

Це комплекс психотичних явищ, що виникає більш ніж через 2 тижні (але не більше 6 тижнів) після прийому речовини, не може бути пояснений гострою інтоксикацією та не є частиною стану відміни. Розлад характеризується яскравими галюцинаціями (звичайно слуховими, але часто торкаються більше однієї сфери почуттів), перекручуванням сприйняття, маренням (часто параноїдного або персекуторного характеру), психомоторними розладами (збудження або ступор), паталогічним афектом, що варіює від сильного страху до екстазу. Свідомість звичайно ясна, хоча можливий деякий ступінь її потьмарення, що не переходить у тяжку сплутаність.

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу виконуються такі загальні критерії:

А. Психотичні симптоми розвиваються на тлі вживання речовини або в межах 2 тижнів після її прийому

Б. Психотичні симптоми зберігаються більше ніж 48 годин

В. Тривалість розладу не перевищує 6 місяців

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 120 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг


 

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

Тривалість лікування: індивідуально від 1 до 4 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

Амінокислоти

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

-участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів);

- роботу хворого в програмi психологічної корекції, спрямованій на адаптацію до наявної симптоматики та набуття необхідних життєвих та соціальних навичок

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуаль-но від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Інші психічні та поведінкові розлади

 

Код МКХ-10 : F10.8

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги залежно від психотичного стану хворого, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії синдрому залежності та клінічні критерії психотичних розладів, що не увійшли в попередні рубрики

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- психостимулятори та ноотропні засоби

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання алкоголю.

Неуточнений психічний і поведінковий розлад

 

Код МКХ-10 : F10.9

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги залежно від психотичного стану хворого, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії синдрому залежності та клінічні критерії психотичних розладів, що не увійшли в попередні рубрики і є неуточненими

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- психостимулятори та ноотропні засоби

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію та магнію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Периферичні вазоділятатори

Тривалість лікування: індивідуально від 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                       М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація

 

F11 Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опiоїдiв.

 

F11.00 Гостра інтоксикація опіоїдами.

 

 

Гостра інтоксикація опіоїдами – це стан, що наступає після вживання опіоїдів та призводить до розладу свідомості, сприйняття, емоцій, поведінки, когнітивних або інших психофізіологічних функцій і реакцій. Порушення прямо пов’язане з безпосередньою фармакологічною дією речовини. З часом вони звичайно редуціюються, після чого настає повне одужання, за винятком випадків, коли є ускладнення, які можуть включати ушкодження тканин, травми, аспірація блювотними масами, делірій, кома, судоми тощо.

 

Загальні критерії:

 

G1.    Є точні відомості недавнього вживання психоактивної речовини (опіоїдів) в дозі, що є досить високою для того, щоб могла бути пояснена інтоксикація.

G2.    Симптоми, які спостерігаються при інтоксикації, відповідають відомій дії певної речовини та досить виражені для того, щоб призвести до клінічних порушень рівня свідомості, когнітивних функцій, сприйняття, емоцій та поведінки.

G3.    Симптоми або ознаки не можна пояснити соматичними захворюваннями або іншими психічними та поведінковими розладами.

 

Клінічні критерії:

 

А. Повинні виконуватися загальні критерії для гострої інтоксикації (F11.0).

 

Б. Спостерігається дисфункціональна поведінка, про що свідчить щонайменше одна ознака з числа таких:

1) апатія і седація;

2) розгальмованість;

3) психомоторна загальмованість;

4) порушення уваги;

5) зниження здібності тверезо міркувати та критично оцінювати свої вчинки;

6) порушення повсякденної діяльності особистості.

 

В. Повинна бути мінімум одна з таких ознак:

1) сонливість;

2) змазана мова;

3) звуження зіниць (за винятком станів аноксії внаслідок важкого передозування, коли зіниці розширюються);

4) знижений рівень свідомості (наприклад ступор або кома).

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація неускладнена

 

Код МКХ-10 : F11.00

 

Мета необхідних дій: медичний огляд, витвереження за згодою хворого та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації опіоїдами

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом в 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти

Аналептики

Цільові консультацiї соцiального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря (не менше 3 на тиждень та загалом не менше 6)

Профілактичні консультацiї соцпрацiвника або медичної сестри, або психолога, або лiкаря (короткі профiлактичнi iнтервенцiї не менше 2 на тиждень та загалом не менше 3)

Консультацiї соцiального працiвника або медичної сестри, або психолога, або лiкаря щодо участі хворого у взаємопогодженій комплексній індивідуалізованій програмі психологічної, соціальної, професійної та медико-бiологiчної реабілітації (див. Реабілітаційні заходи) (не менше 2 на тиждень та загалом не менше 3)

Iнформування хворого та його родичів через використання різних форм друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів (згідно з індивідуалізованою програмою)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за згодою хворого. Направлення на стаціонарне обстеження

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з травмою або іншими тілесними ушкодженнями

 

Код МКХ-10 : F11.01

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги відповідно до тілесних ушкоджень, що мають місце, за медичними показниками та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також мають місце тілесні ушкодження

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом в 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти

Аналептики

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

А також у разі необхідності надання невідкладної допомоги відповідно до стандартів інших фахів

 

А також при необхідності консультації та додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, у разі необхідності направлення до інших медичних установ. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з іншими медичними ускладненнями

 

Код МКХ-10 : F11.02

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги згідно з соматичними ускладненнями, за медичними показниками та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також наявні соматичні ускладнення

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом в 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти

Аналептики

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

А також у разі необхідності надання невідкладної допомоги відповідно до стандартів інших фахів

 

А також при необхідності консультації та додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, у разі необхідності направлення до інших медичних установ. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з делірієм

 

Код МКХ-10 : F11.03

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження і надання медичної допомоги за медичними показниками та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також клінічні критерії делірію:

А. Спостерігається зміна свідомості з порушенням властивостей зосередження, порушення здатності утримувати або перемикати увагу

Б. Порушення когнітивного функціонування проявляється одночасною наявністю двох ознак:

1)  порушення безпосереднього відтворення та пам’яті про недавні події при відносній збереженості пам’яті про віддалені події

2)  дезорієнтування в часі, місці або власній особистості

В. Присутній щонайменше один з таких психомоторних розладів:

1)  швидкі непередбачувані переходи від гіпоактивності до гіперактивності

2)  уповільнення реакції

3)  прискорена або уповільнена мова

4)  підвищений чотиригорбиковий рефлекс

Г. Порушення схеми сну-неспання, про що свідчить наявність щонайменше однієї з таких ознак:

1)  безсоння, в важких випадках сягає повної втрати сну, або інверсія сну-неспання

2)  обтяження симптоматики в нічний час

3)  неспокійні сновидіння та жахи, які після пробудження можуть продовжуватися як галюцинації або ілюзії

Д. Відмічається швидкий розвиток та добові коливання симптоматики

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження за медичними показниками в недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом в 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

Аналептики за індивідуальною схемою

А також у разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою та ін.

- антипсихотичні засоби за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності: Вітаміни за індивідуальною схемою

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотиваційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за медичними показниками. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з розладами сприйняття

 

Код МКХ-10 : F11.04

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження і надання медичної допомоги за медичними показниками та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та наявні розлади сприйняття, такі як: помилкові інтерпретації, ілюзії або галюцинації

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження за медичними показниками в недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом в 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

Аналептики за індивідуальною схемою

А також у разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою та ін.

- антипсихотичні засоби за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності:

Вітаміни за індивідуальною схемою

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотиваційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за медичними показниками. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з комою

 

Код МКХ-10 : F11.05

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та надання невідкладної медичної допомоги за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та кома

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах реанімаційних (токсикологічних) відділень медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість відповідно до стандартів інших фахів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння без згоди хворого

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії:

 

Лікувальні дії:

 

 

Дообстеження та лікування в спеціалізованих токсикологічних відділеннях або у вiддiленнях анестезіології та реаніматології за місцем проживання. Консультація лікаря-нарколога при необхідності. Дії та тривалість за стандартами інших фахів (при необхiдностi)

 

Надання невідкладної допомоги згідно стандартів інших фахів відповідно до нозології коми

Антагоністи опіоїдів

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості

Направлення до спеціалізованих токсикологічних (реанімаційних) відділень. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Гостра інтоксикація з судомами

 

Код МКХ-10 : F11.06

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого та направлення на стаціонарне обстеження.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації та наявність судомних нападів

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) або за медичними показниками надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 12 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння або за медичними показниками

 

Витвереження при необхідності

 або за медичними показниками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою: промивання шлунка двічі з інтервалом 3-5 годин, сифонна клізма

Антагоністи опіоїдів

Ентеросорбенти за індивідуальною схемою

У разі необхідності:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою та ін.

Аналептики за індивідуальною схемою

Протиепілептичні засоби за індивідуальною схемою

Препарати калію та магнію за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

Проносні засоби за індивідуальною схемою

У разі необхідності:

Вітаміни за індивідуальною схемою

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотиваційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого, а також направлення на консультацію до лікаря-невропатолога. Направлення на стаціонарне обстеження після надання невідкладної допомоги

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Вживання речовини, пов’язане зі шкодою для здоров’я

 

Код МКХ-10 : F11.1

 

Мета необхідних дій: проведення індивідуалізованої програми психологічної, медико-біологічної, соціальної реабілітації з використанням індивідуальних та групових форм роботи з хворим.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують такі клінічні критерії:

А. Мають бути чіткі дані, що вживання психоактивної речовини є головною або однією з основних причин шкоди, нанесеної фізичному або психічному здоров’ю даної особистості (включаючи дисфункціональну поведінку, а також зниження здібності тверезо міркувати та критично оцінювати свої вчинки)

Б. Природа шкідливих наслідків піддається чіткій ідентифікації (повинна бути розпізнаною)

В. Такий характер вживання зберігається протягом щонайменше одного місяця або періодично повторювався протягом попередніх 12 місяців

Г. Розлад не відповідає критеріям будь-якого іншого психічного або поведінкового розладу, що пов’язаний з вживанням того ж препарату в той же проміжок часу (за винятком гострої інтоксикації)

 

 

 

 

Консультація особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – від 1 до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 2,3

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності:

Антагоністи опіоїдних рецепторів

Виконання стандартів інших фахів, направлення до інших медичних установ залежно від соматичної патології

При необхiдностi – iндивiдуалiзована програма психологiчної, медико-бiологiчної, соцiальної реабiлiтацiї з використанням iндивiдуальних та групових форм роботи з хворим

 

 

 

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 2

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності

F11.2 Синдром залежності внаслідок вживання опіоїдів.

 

Під синдромом залежності розуміють поєднання поведінкових, когнітивних та фізіологічних проявів, що розвиваються після багаторазового вживання психоактивної речовини, серед яких найбільш типовими є: сильне бажання вживати дану речовину; послаблення контролю над прийомом речовини; продовження вживання, незважаючи на шкідливі наслідки; висока перевага вживання речовини порівняно з іншими видами діяльності та обов’язками; збільшена толерантність; у деяких випадках – фізіологічний синдром відміни.

 

Клінічні критерії:

А. Три або більше ознак з числа таких проявів повинні виникати одночасно протягом як мінімум 1 місяця або, якщо вони зберігаються на більш короткі періоди, періодично повторюватися протягом 12 місяців:

1) сильне бажання або почуття нав’язливого потягу до прийому речовини;

2) порушена здатність контролювати прийом речовини (початок та закінчення вживання або прийняту дозу), про що свідчать споживання речовини у більшій кількості або протягом більшого періоду часу, ніж був намір, або постійне бажання чи безуспішні спроби скоротити прийом речовини або контролювати її вживання;

3) фізіологічний стан відміни, що розвивається при прийнятті чи скороченні прийому речовини, про що свідчить синдром відміни, притаманний для цієї речовини, або використання такої ж (або схожої) речовини з метою полегшення чи попередження синдрому відміни;

4) ознаки організації толерантності щодо дії речовини, такі як: явне послаблення ефекту при безперервному регулярному прийомі однієї і тієї ж дози речовини або значне підвищення дози, необхідної для досягнення бажаного ефекту, або такої, що викликає інтоксикацію;

5) постійна стурбованість вживанням речовини, що проявляється у тому, що заради вживання речовини нехтуються важливі альтернативні витоки отримання задоволення та інші інтереси, або в тому, що витрачається надзвичайно велика кількість часу на діяльність, пов’язану з отриманням та прийомом речовини, а також на відновлення після наслідків її вживання;

6) стійке вживання речовини всупереч ясним доказам шкідливих наслідків, яке проявляється у тому, що особа продовжує вживати речовину навіть, якщо вона інформована щодо природи і ступеня шкоди.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


 

Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності на даний час утримання. Рання ремісія

 

Код МКХ-10 : F11.20

Код МКХ-10 : F11.200

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності, та ремісія має становити близько 3 місяців

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності. Часткова ремісія

 

Код МКХ-10 : F11.201

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та впродовж попередніх 6 місяців епізодичне вживання опіоїдів, є тільки окремі симптоми залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах фармакотерапевтичних відділень медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності. Повна ремісія

 

Код МКХ-10 : F11.202

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та впродовж попередніх 6 місяців речовину або зовсім не вживають або, якщо вживають, то відсутні симптоми залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість до 18 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної, соціальної, професійної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень та загалом не менше 6 тижнів на рік);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів);

- при необхідності робота клiєнта з соціальним працівником у програмі професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стаціонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної, соціальної, професійної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком. Загалом не менше 12 цільових консультацій на рік;

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів);

- при необхідності робота клiєнта з соціальним працівником у програмі професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності на даний час утримання, але в запобіжних умовах

 

Код МКХ-10 : F11.21

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, психосоціальна реабілітація та в разі необхідності надання медичної допомоги.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість загального лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

3) А в разі необхідності:

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).


Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності на даний час під клінічним наглядом на підтримувальному або замісному режимі (контрольована залежність)

 

Код МКХ-10 : F11.22

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, призначення препарату замісної терапії на підтримувальному або замісному режимі та психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних медичних закладів ІІІ рівня. Тривалість лікування індивідуальна в кожному випадку. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

3) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності на даний час утримання, але на лікуванні аверсивними або блокуючими ліками

 

Код МКХ-10 : F11.23

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, призначення препарату, що блокує дію опіоїдів та психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 12 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,4,5

 

Лікувальні дії:

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Антагоністи опіоїдних рецепторів

Тривалість лікування: індивідуально до 12 міс.

3) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення)

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності на даний час вживання речовини (активна залежність)

 

Код МКХ-10 : F11.24

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення фізичних проявів стану відміни, курс замісної підтримувальної терапії, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та є дані про вживання хворим опіоїдів на момент звернення до лікаря

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти: натрію оксибутират

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

5) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

7) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Синдром залежності. Постійне вживання

 

Код МКХ-10 : F11.25

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються клінічні критерії синдрому залежності та є дані про вживання хворим опіоїдів, носить постійний характер тривалий час

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця, амбулаторного лікування – до 3 місяців. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

4) Реабiлiтацiйна програма “12 кроків”, що включає:

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з iнформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та не менше 7 консультацiй (тривалiстю 1 год. кожна протягом не менше ніж 12 днів);

- роботу хворого в амбулаторних психотерапевтичних групах для подолання психологічного захисту i реформування мiжособистiсних стосунків (не менше нiж 90 годин групових занять протягом не менше ніж 60 днів);

- виконання хворим письмових завдань за тематикою Першого, Другого i Третього крокiв програми “12 крокiв” (не менше 12 год.);

- “програма профілактики стресових реакцій”: не менше 2 групових занять, спрямованих на iнформування (загальна тривалість – 2 години) та на оволодiння клiєнтом технікою релаксацiї (не менше 24 занять по 30 хвилин кожне);

- участь хворого в роботі груп взаємодопомоги та самодопомоги (не менше 1 заняття на тиждень протягом не менше ніж 3 тижні або не менше 90 днів в програмі “12 кроків”);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабiлiтацiї

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Психологічне консультування як форма інформування про симптоми тривоги, соматичні симптоми, про страх втратити контроль над собою та ситуацією, про страх безсоння та медикаментозну корекцію перерахованих симптомів

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

5) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

7) Взаємопогоджена комплексна iндивiдуалiзована програма психологiчної, соціальної, професiйної та медико-біологічної реабілітації з веденням необхiдної документацiї, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та iндивiдуально з інформування та мотивування (не менше 25 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 14 днiв);

- роботу хворого в програмі психологiчної корекцiї з тiлесно-орiєнтованою (не менше 8 процедур на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днiв), протирецидивною (не менше 7 групових занять та 10 консультацiй на тиждень тривалістю загалом не менше 14 днів) частинами, тренінгом, спрямованим на специфічні проблеми (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день) та тренінгу персонального зростання (не менше 25 годин групових занять i 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 21 день). Арттерапiя (не менше 3 занять на тиждень та загалом не менше 10 занять) та терапія диханням (не менше 2 занять на тиждень та загалом не менше 8 занять);

- участь родичів хворого в роботi груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 6 тижнів) та групи самодопомоги;

- роботу хворого з соціальним працівником у програмi професійної реабілітації

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 3

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

 

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції

 

F11.3 Стан абстиненції (опіоїди).

 

Даний стан характеризується групою симптомів різного ступеня важкості, що проявляються (в різноманітних поєднаннях) при повному або частковому припиненні приймання речовини після певного періоду її постійного вживання. Початок та перебіг стану відміни обмежений в часі та залежить від типу речовини та дози. Стан відміни може бути ускладнений судомами.

 

Загальні критерії:

GI. Мають бути чіткі дані про недавнє припинення прийому або зниження доз речовини після періодичного вживання цієї речовини звичайно протягом тривалого часу і (або) у високих дозах.

 

G2. Повинні бути будь-які три ознаки з числа таких:

1) сильне бажання прийняти опіоїдну речовину;

2) кровотеча з носа або чхання;

3) сльозотеча;

4) м’язовий біль або судоми;

5) абдомінальні судоми;

6) нудота або блювота;

7) діарея;

8) розширення зіниць, утворення "гусячої шкіри" або періодичний озноб;

10) тахікардія або гіпертензія;

11) позіхання;

12) неспокійний сон.

 

G3. Симптоми й ознаки не обумовлені медичним розладом, що не має відношення до вживання даної речовини, і не можуть бути краще пояснені іншим психічним або поведінковим розладом.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції неускладнений

 

Код МКХ-10 : F11.30

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються загальні критерії стану відміни опіоїдів

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

3) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

3) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 


 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції з судомами

 

Код МКХ-10 : F11.31

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги для усунення фізичних проявів стану відміни, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовуються загальні критерії стану відміни опіоїдів та наявні судомні напади

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в амбулаторних та стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

Амбулаторні умови

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

 

 

 

Лікувальні дії:

 

Лікувальні дії:

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

1) Комплекс взаємопогоджених амбулаторних заходів з веденням необхідної документації

2) Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування за індивідуальною схемою

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

3) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуаль-но до 3 міс.

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуаль-но

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

3) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та інші

Тривалість лікування: індивідуально

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Курс замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних анальгетиків

Тривалість лікування: індивідуально

4) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуаль-но до 3 міс.

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції з делірієм

 

F11.4 Стан абстиненції з делірієм (опіоїди).

 

Клінічні критерії:

А. Наявність стану відміни, як воно визначено в F11.3.

 

Б. Спостерігається зміна свідомості з порушенням властивостей зосередження, порушення здатності утримувати або перемикати увагу.

 

В. Порушення когнітивного функціонування проявляється одночасною наявністю двох ознак:

1. Порушення безпосереднього відтворення та пам’яті про недавні події при відносній збереженості пам’яті про віддалені події;

2. Дезорієнтування в часі, місці або власній особистості.

 

Г. Присутній щонайменше один з таких психомоторних розладів:

1. Швидкі непередбачувані переходи від гіпоактивності до гіперактивності;

2. Уповільнення реакції;

3. Прискорена або уповільнена мова;

4. Підвищений чотиригорбиковий рефлекс.

 

Д. Порушення схеми сну-неспання, про що свідчить наявність щонайменше однієї з таких ознак:

1. Безсоння, в важких випадках сягає повної втрати сну, або інверсія сну-неспання;

2. Обтяження симптоматики в нічний час;

3. Неспокійні сновидіння та жахи, які після пробудження можуть продовжуватися як галюцинації або ілюзії.

 

Е. Відмічається швидкий розвиток та добові коливання симптоматики.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції з делірієм без судом

 

Код МКХ-10 : F11.40

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики та проявів стану відміни.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії стану відміни опіоїдів та клінічні критерії делірію

 

 

 

 

 

Консультація та кваліфікована і спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Стан абстиненції з делірієм з судомами

 

Код МКХ-10 : F11.41

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної психоматики та проявів стану відміни.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії стану відміни опіоїдів і клінічні критерії делірію та наявні судомні напади

 

 

 

 

 

Консультація та кваліфікована і спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 14 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та інші

Тривалість лікування: індивідуально

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).


Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад

 

F11.5 Психотичний розлад внаслідок вживання опіоїдів.

 

Це комплекс психотичних явищ, що виникають під час або безпосередньо після вживання речовини, який не може бути пояснений гострою інтоксикацією та не є частиною стану відміни. Розлад характеризується яскравими галюцинаціями, частіше слуховими, розладами сприйняття, маренням (часто параноїдного або персекуторного характеру), психомоторними розладами (збудження або ступор), вираженим паталогічним афектом. Свідомість частіше порушена, однак іноді спостерігаються зміни.

 

Загальні критерії:

А. Психотичні симптоми розвиваються на тлі вживання речовини або в межах 2 тижнів після її прийому.

Б. Психотичні симптоми зберігаються більше ніж 48 годин.

В. Тривалість розладу не перевищує 6 місяців.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, шизофреноподібний

 

Код МКХ-10 : F11.50

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу та наявність таких симптомів: маячення, галюцинації, які можуть домінувати в загальній клінічній картині, значне зниження у професійній та соціальній сферах

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, переважно маячний

 

Код МКХ-10 : F11.51

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині переважають маячення переслідування

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, переважно галюцинаторний

 

Код МКХ-10 : F11.52

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині переважають яскраві і стійкі слухові галюцинації

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

 

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, переважно поліморфний

 

Код МКХ-10 : F11.53

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та клінічна картина включає клініку трьох попередніх розділів

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

 

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, переважно депресивні симптоми

 

Код МКХ-10 : F11.54

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині наявні такі симптоми: депресивний настрій, виражене зниження інтересу або ангедонія, значна втрата або збільшення ваги більше ніж на 5% від ваги тіла на місяць, ослаблення чи посилення апетиту, безсоння або сонливість, постійні думки про смерть

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 90 днів. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії:

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Інсулінотерапія у терапевтичних дозах до 20 од./ добу за інд. схемою

Тривалість лікування: до 1 міс.

4) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, переважно маніакальні симптоми

 

Код МКХ-10 : F11.55

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, та в клінічній картині наявні надмірне посилення активності, маячні ідеї або галюцинації зі змістом, переконаність у власній зверхності, наявність надзвичайних якостей, влади, знань

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Нормотиміки

Тривалість лікування: індивідуально (лабораторний контроль)

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Психотичний розлад, змішаний

 

Код МКХ-10 : F11.56

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання невідкладної медичної допомоги для усунення гострої психотичної симптоматики.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні критерії психотичного розладу, а в клінічній картині мають місце всі вище перераховані розлади

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах (недобровільна госпіталізація) медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість стаціонарного лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- похідні барбітурової кислоти

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

5) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних та амбулаторних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

6) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Інфузійна терапія, об’єм інфузії розраховується індивідуально залежно від клініко-лабораторних показників

3) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Після усунення гострої психотичної симптоматики і появі критики до свого стану взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендацiями про подальше лікування i реабiлiтацiю у зв’язку з наркологiчними проблемами (кратність – не менше 3 епікризів протягом курсу лiкування та один окремо після його завершення). Ремісія або стале покращання стану хворого, що встановлені пiсля взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Інші психічні та поведінкові розлади

 

Код МКХ-10 : F11.8

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги залежно від психотичного стану хворого, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії синдрому залежності та клінічні критерії психотичних розладів, що не увійшли в попередні рубрики

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики.

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).


Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 

 

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Неуточнений психічний і поведінковий розлад внаслідок вживання опіоїдів

 

Код МКХ-10 : F11.9

 

Мета необхідних дій: консультація лікаря-нарколога, надання медичної допомоги залежно від психотичного стану хворого, подальша психосоціальна реабілітація.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують клінічні критерії синдрому залежності та клінічні критерії психотичних розладів, що не увійшли в попередні рубрики і є неуточненими

 

 

 

 

 

Консультація та спеціалізована медична допомога особам різних вікових груп проводиться лікарем-наркологом, сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних умовах медичних закладів ІІІ рівня. Середня тривалість лікування – до 1 місяця. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: D

 

 

 

 

 

Вибір умов лікування згідно з критеріями важкості для пацієнтів (хворих) з наркологічними захворюваннями

 

 

 

 

 

Стаціонарні умови

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 3,7

 

Лікувальні дії:

 

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

 

1) Комплекс взаємопогоджених стацiонарних заходів з веденням необхідної документації

2) Медичний нагляд

3) Сифонна клізма (не менше 1 разу при госпіталізації)

4) Психолептики:

- анксіолітики

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

- антипсихотичні засоби

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Психоаналептики:

- антидепресанти

Тривалість лікування: індивідуально до 3 міс.

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти та ін.

Тривалість лікування: індивідуально

Анальгетики наркотичні

Тривалість лікування: індивідуально

Препарати калію

Тривалість лікування: індивідуально до 14 діб

5) Кiнезiотерапiя (не менше 6 занять на тиждень) за iнд. схемою

6) Взаємопогоджена комплексна індивідуалізована програма психологічної та медико-бiологiчної реабілітації з веденням необхідної документації, що включає:

- цільові консультації соціального працівника або медичної сестри, або психолога, або лікаря за взаємопогодженим графіком (загалом не менше 15 цільових консультацій на тиждень);

- роботу хворого в стаціонарних психотерапевтичних групах та індивідуально з інформування та мотивування (не менше 12 годин групових занять та 10 консультацiй на тиждень протягом не менше ніж 7 днів);

- участь родичів хворого в роботі груп психологічної реабілітації, взаємодопомоги та самодопомоги за індивідуалізованою програмою (не менше 5 годин групових занять та 4 консультацiй на тиждень протягом не менше нiж 6 тижнів)

У разі супутньої (ненаркологічної) патології виконання стандартів та протоколів інших фахів

1) Психоаналептики:

- психостимулятори та ноотропні засоби

- похідні g-аміномасляної кислоти перорально

Тривалість лікування: індивідуально до 7 діб

Вітаміни

Тривалість лікування: індивідуально від 14 до 30 діб

Аналептики

Тривалість лікування: індивідуально

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії

Тривалість лікування: індивідуально

2) Курс фізіотерапії за iнд. схемою (загалом не менше 8 сеансів)

 

 

 

 

 

 

Профілактичні дії: профілактичний комплекс 3

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 4

Взаємопогоджений з хворим або його представником етапний епікриз з рекомендаціями про подальше лікування i реабілітацію у зв’язку з наркологічними проблемами. Ремісія або стале покращання психічного стану хворого (психотичнi симптоми та прояви абстиненцiї), що встановлені після взаємного погодження з хворим або його представником

 

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини надається відповідно до діючих нормативних документів (Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних. – К.: Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Міністерство охорони здоров’я. Державний інститут проблем сім’ї та молоді. Науково-методичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем хімічних залежностей. Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, 2004.).


Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 

 

 

 


 

Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Діагностичні критерії

до протоколів надання медичної допомоги хворим з психічними та

 поведінковими розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксикація

 

F12 Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів.

 

F12.00 Гостра інтоксикація канабіноїдами.

 

Гостра інтоксикація канабіноїдами – це стан, що наступає після вживання канабіноїдів та призводить до розладу свідомості, сприйняття емоцій, поведінки, когнітивних або інших психофізіологічних функцій і реакцій. Порушення прямо пов’язане з безпосередньою фармакологічною дією речовини. З часом вони звичайно редуціюються, після чого настає повне одужання, за винятком випадків, коли є ускладнення, які можуть включати ушкодження тканин, травми, аспірація блювотними масами, делірій, кома, судоми тощо.

 

Загальні критерії:

G1.    Є точні відомості недавнього вживання психоактивної речовини (канабіноїдів) в дозі, що є досить високою для того, щоб могла бути пояснена інтоксикація.

G2.    Симптоми, які спостерігаються при інтоксикації, відповідають відомій дії певної речовини та досить виражені для того, щоб призвести до клінічних порушень рівня свідомості, когнітивних функцій, сприйняття, емоцій та поведінки.

G3.    Симптоми або ознаки не можна пояснити соматичними захворюваннями або іншими психічними та поведінковими розладами.

 

Клінічні критерії:

А. Повинні виконуватися загальні критерії для гострої інтоксикації (F12.0).

 

Б. Спостерігається змінена поведінка або розлади сприйняття, про що свідчить щонайменше одна ознака з таких:

1) ейфорія і розгальмованість;

2) тривога або ажитація;

3) підозрілість або параноїдне мислення;

4) відчуття уповільнення часу та/або переживання прискореного плину думок;

5) зниження здібності раціонально мислити та критично оцінювати свої вчинки;

6) порушення уваги;

7) зміна швидкості реакції;

8) слухові, зорові та тактильні ілюзії;

9) галюцинації при збереженому орієнтуванні;

10)  деперсоналізація;

11)  дереалізація;

12)  порушення щоденної діяльності особистості.

 

В. Повинна бути мінімум одна з таких ознак:

1) посилення апетиту;

2) сухість у роті;

3) ін’єційованість склер;

4) тахікардія.

 

 

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                              М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксикація неускладнена

 

Код МКХ-10 : F12.00

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації канабіноїдами

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” у стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 2 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою:

Ентеросорбенти

Психолептики:

- анксіолітики

- антипсихотичні засоби

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

 

 

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхідності) за згодою хворого. Направлення на стаціонарне обстеження

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова

 


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксикація з травмою або іншими тілесними ушкодженнями

 

Код МКХ-10 : F12.01

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги відповідно до тілесних ушкоджень, що мають місце, за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також мають місце тілесні ушкодження

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 2 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою:

Ентеросорбенти

Психолептики:

- анксіолітики

- антипсихотичні засоби

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

 

А також при необхідності консультації інших фахів. Додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого. Направлення до інших медичних установ за клінічними показниками

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксикація з іншими медичними ускладненнями

 

Код МКХ-10 : F12.02

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження за згодою хворого і надання першої медичної допомоги згідно з соматичними ускладненнями, за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу використовують загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також наявні соматичні ускладнення

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога (за згодою хворого) надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в стаціонарних/амбулаторних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 2 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння

 

Витвереження при необхідності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Лікувальні дії:

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою:

Ентеросорбенти

Психолептики:

- анксіолітики

- антипсихотичні засоби

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

Iнформування хворого та його родичiв через використання друкованих iнформацiйно-мотивацiйних матеріалів)

Направлення на стаціонарне обстеження у порядку, встановленому чинним законодавством

 

А також при необхідності консультації інших фахів. Додаткове обстеження відповідно до стандартів інших фахів

 

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження (при необхiдностi) за згодою хворого. Направлення до інших медичних установ за клінічними показниками

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксикація з делірієм

 

Код МКХ-10 : F12.03

 

Мета необхідних дій: медичний огляд та витвереження і надання медичної допомоги за медичними показниками.

 

 

Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, а також клінічні критерії делірію:

А. Спостерігається зміна свідомості з порушенням властивостей зосередження, порушення здатності утримувати або перемикати увагу

Б. Порушення когнітивного функціонування проявляється одночасною наявністю двох ознак:

1)  порушення безпосереднього відтворення та пам’яті про недавні події при відносній збереженості пам’яті про віддалені події

2)  дезорієнтування в часі, місці або власній особистості

В. Присутній щонайменше один з таких психомоторних розладів:

1)  швидкі непередбачувані переходи від гіпоактивності до гіперактивності

2)  уповільнення реакції

3)  прискорена або уповільнена мова

4)  підвищений чотиригорбиковий рефлекс

Г. Порушення схеми сну-неспання, про що свідчить наявність щонайменше однієї з таких ознак:

1)  безсоння, в важких випадках сягає повної втрати сну, або інверсія сну-неспання

2)  обтяження симптоматики в нічний час

3)  неспокійні сновидіння та жахи, які після пробудження можуть продовжуватися як галюцинації або ілюзії

Д. Відмічається швидкий розвиток та добові коливання симптоматики

 

 

 

 

Медичний огляд осіб різних вікових груп на стан сп’яніння з метою попередньої діагностики проводиться лікарем-наркологом в медичних закладах, що визначені відповідним наказом Управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Остаточний діагностичний висновок робиться комісією з трьох лікарів у порядку, встановленому чинним законодавством. Медична допомога надається сімейним лікарем (лікарем загальної практики) відповідно до кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності „Загальна практика і сімейна медицина” в недобровільному порядку в стаціонарних умовах медичних закладів ІІ та ІІІ рівнів. Середня тривалість лікування – до 2 годин. Наукова доказовість очікуваних результатів діагностики і лікування: C

 

 

 

Проведення медичного огляду та заповнення протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння в недобровільному порядку

 

Витвереження за медичними показниками у недобровільному порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностичні дії: діагностичний комплекс 1

 

Обов’язковий обсяг

Факультативний обсяг

 

 

Лікувальні дії:

 

 

 

У разі необхідності за індивідуальною схемою:

Психолептики:

- анксіолітики за індивідуальною схемою та ін.

- антипсихотичні засоби за індивідуальною схемою

Консультація лікаря-нарколога або медичної сестри з інформуванням (коротка профілактична інтервенція)

У разі необхідності:

Вітаміни за індивідуальною схемою

Інформування хворого та його родичів через використання друкованих інформаційно-мотиваційних матеріалів

 

 

 

Результати надання допомоги та критерії якості 1

Достовірний висновок медичного огляду на стан сп’яніння. Витвереження за медичними показниками

 

 

 

 

Диспансерно-динамічне наркологічне спостереження

 

Дієтичні рекомендації згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Вимоги до режиму праці, відпочинку згідно з супутньою соматичною патологією хворого.

Зміни з вимогами до виконання протоколу вносяться:

а) у міру появи науково доведених даних про ефективність тих чи інших методів обстеження і лікування;

б) у міру внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                        М. П. Жданова


Затверджено

наказ МОЗ України

від 21.09.2009 № 681

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з психічними та поведінковими

 розладами внаслідок вживання канабіноїдів.

Гостра інтоксика