стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Вказано багато груп; Стандарт


  • Розділ 13. Хірургія
    • Додаток до наказу МОЗ №226 від 27-07-1998
    • Тема, опис документа: Стандарт
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Хірургія
    • Клінічний стан, патології: Вказано багато груп
диприван


Розділ 13  ХІРУРГІЯ

 

 

 

Список умовних скорочень

 

RW     - реакція Вассермана

АКТ     - аксіальна комп'ютерна томографія

АТ       - артеріальний тиск

БДА    - біліодигестивні анастомози

ВІТ      - відділення інтенсивної терапії

ГКН     - гостра кишкова непрохідність

ЕГДФС - ендогастродуоденофіброскопія

ЕРХПГ - ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія

ЗТГ     - закрита травма голови

ЗТЖ    - закрита травма живота

ЗЧМТ - закрита черепно-мозкова травма

КОС    - кислотно-основний стан

КТ       - комп'ютерна томографія

МОС   - металоостеносинтез

МРТ    - магнітно-резонансна томографія

ОЦК    - об'єм циркулюючої крові.

ПДР    - панкреато-дуоденальна резекція

РХПГ - ретроградна холецистопанкреатографія

ТКД     - транскраніальна допплєрографія

УЗД    - ультразвукове дослідження

ЦВТ    - центральний венозний тиск

ЧМТ    - черепно-мозкова травма

ЧТ       - черепний тиск

ШВЛ   - штучна вентиляція легенів

ЯМР   - ядерно-магнітний резонанс

 


IІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пухлини молочної залози (доброякісні) і м'яких тканин

D21, D24

1. Загальні аналізи крові та сечі 2. Аналіз крові на вміст цукру 3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Rо-графія органів грудної порожнини

7. ЕКГ – за показаннями 8. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога – за показаннями

1. Хірургічне лікування: вирізування пухлини; секторальна резекція молочної залози; експресбіопсія.

2. У післяопераційний період: наркотичні та ненаркотичні знеболювальні препарати

Загальний стан задовільний, нормалізація показників крові.

Загоювання рани первинним натягом. Відновлення функції кишок.

10-11 (неусклад-нений перебіг)

2.

Атеросклероз

І70

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Некректомія та ампутація

2. Внутрішньоартеріальні та внутрішньолімфатичні інфузії

3. Симпатектомія

4. Рентгенохірургічна дилятація та дезоблітерація артерій

5. Протезування та шунтування оклюзованих судин

Ліквідація (повна, або часткова) симптомів ішемії та збереження кінцівки (або опороздатної частини кінцівки)

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Реваскуляризувальні операції (остеоперфорація, операція Битка, трансплантація складних комплексів)

 

 

3.

Атеросклероз аорти

І70.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографІя

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Некректомія та ампутація

2. Внутрішньоартеріальні та внутрішньо лімфатичні інфузії

3. Симпатектомія

4. Рентгенохірургічна дилятація та дезоблітерація артерій 5. Протезування та шунтування оклюзованих судин

6. Реваскуляризувальні операції (остеоперфорація, операція Битка, трансплантація складних комплексів)

Ліквідація (повна, або часткова) симптомів ішемії та збереження кінцівки (або опороздатної частини кінцівки)

25

4.

Атеросклероз ниркової артерії

І70.1

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. УЗ-допплєрографія

9. Аортоартеріографія

Консервативне лікування

Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна ділятація

2. Дезоблітерація артерії

3. Протезування та шунтування артерії

4. Нефректомія

Нормалізація або зниження артеріального тиску.

Артеріальний тиск без змін.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Атеросклероз артерій кінцівок

І70.2

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові Хірургічне лікування:

1. Некректомія та ампутація

2. Внутрішньоартеріальні та внутрішньолімфатичні інфузії

3. Симпатектомія

4. Рентгенохірургічна дилятація та дезоблітерація артерій

5. Протезування та шунтування оклюзованих судин

6. Реваскуляризувальні операції (остеоперфорація, операція Битка, трансплантація складних комплексів)

Ліквідація (повна, або часткова) симптомів ішемії та збереження кінцівки (або опороздатної частини кінцівки)

20

6.

Аневризми артерій:

розірвана

гілляста

несправжня аневризматичне варикозне розширення

I71-I72, І77.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі 5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

2. Дезагреганти та антикоагулянти

3. Простогландини

4. Препарати, що поліпшують реологію крові Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна оклюзія аневризми

Ліквідація аневризми і, можливо, явищ, які спричинені її утворенням

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

2. Резекція аневризми з перев’язуванням живильних судин

3. Резекція аневризми з відновленням живильних судин

 

 

7.

Аневризми артерій верхніх і нижніх кінцівок

І72.1, І72.4

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна оклюзія аневризми

2. Резекція аневризми з перев'язуванням живильних судин

3. Резекція аневризми з відновленням живильних судин

Ліквідація аневризми і, можливо, явищ, які спричинені її утворенням

15

8.

Аневризми ниркової артерії

І72.2

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. УЗ-допплєрографія

9. Аортоартеріографія

10. Дослідження функції нирок

Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна оклюзія аневризми, протезування чи шунтування артерії

2. Резекція аневризми з нефректомією

Ліквідація аневризми і, можливо, явищ, які спричинені її утворенням

20


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Аневризми здухвинної артерії

І72.3

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярогряфія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна оклюзія аневризми

2. Резекція аневризми з перев'язуванням живильних судин

3. Резекція аневризми з відновленням живильних судин

Ліквідація аневризми і, можливо, явищ, які спричинені її утворенням

15

10.

Аневризми іншої уточненої локалізації

І72.8

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін 3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Пропарити, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Рентгенохірургічна оклюзія аневризми

2. Резекція аневризми з перев'язуванням живильних судин

3. Резекція аневризми з відновленням живильних судин

Ліквідація аневризми і, можливо, явищ, які спричинені її утворенням.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Синдром Рейно

І73.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

14. Rо-графія шийного відділу хребта та грудної клітки

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Імуномодулятори

3. Препарати, що поліпшують реологію крові

4. Фізіотерапевтичні процедури

Хірургічне лікування:

1. Симпатектомія

2. Декомпресійні операції

Ліквідація або стабілізація симптомів хвороби

20

12.

Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера)

I73.1

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. .Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Некректомія та ампутація 2. Внутрішньоартеріальні та внутрішньо лімфатичні інфузії

3. Симпатектомія

4. Рентгенохірургічна дилятація та дезоблітерація артерій

5. Протезування та шунтування оклюзованих судин

Ліквідація (повна або часткова) симптомів ішемії та збереження кінцівки (або опороздатної частини кінцівки)

25


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Реваскуляризувальні операції (остеоперфорація, операція Битка, трансплантація складних комплексів)

 

 

13.

Артеріовенозна нориця набута

І77.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація

серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. РКГ, ЕхоКГ

8. Визначення сегментарного тиску на артеріях

9. Реовазографія

10. УЗ-допплєрографія

11. Лазерна флуометрія

12. Полярографія газів крові в капілярах шкіри

13. Аортоартеріографія

Консервативне лікування:

1. Ангіопротектори

2. Препарати, що нормалізують ліпідний обмін

3. Дезагреганти та антикоагулянти

4. Простогландини

5. Препарати, що поліпшують реологію крові

Хірургічне лікування:

1. Некректомія та ампутація

2. Внутрішньоартеріальні та внутрішньо лімфатичні інфузії

3. Симпатектомія

4. Рентгенохірургічна дилятація та дезоблітерація артерій

5. Протезувяння та шунтування оклюдованих судин

6. Реваскуляризувальні операції (остеоперфорація, операція Битка, трансплантація складних комплексів)

Ліквідація (повна або часткова) симптомів ішемії та збереження кінцівки (або опороздатної частини кінцівки)

15

14.

Флебіт і тромбофлебіт поверхневих судин нижніх кінцівок

І80.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ'

8. УЗ-допплєрографія

9. Флебографія

Консервативне лікування:

1. Протизапальна терапія 2. Антикоагулянти

3. Місцеве лікування

Хірургічне лікування:

1. Локальне видалення вогнища флебіту

2. Розрізування абсцесу

3. Венектомія

Регрес (можливо, частковий) явищ флебіту

10


 

1

2

3

4

5

6

7

15.

Флебіт і тромбофлебіт глибоких судин нижніх кінцівок

I80.2

1. Пальпація й аускультація судин 2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7.. ЕКГ'

8. УЗ-допплєрографія

9. Флебографія

Консервативне лікування:

1. Протизапальна терапія

2. Антикоагулянти

3. Місцеве лікування

Хірургічне лікування:

– тромбектомія

Регрес (можливо, частковий) явищ флебіту

25

16.

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок

I83

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. 3агальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові 6. Коагулограма

7. ЕКГ

8. УЗ-допплєрографія

9. Функціональні проби

Консервативне лікування:

1. Протизапальна терапія

2. Антикоагулянти

3. Місцеве лікування

Хірургічне лікування:

1. Венектомія

2. Венектомія з перев'язуванням комуніканних вен

Ліквідація явищ варикозної хвороби

10

17.

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок з виразкою

I83.0

1. Пальпація й аускультація судин

2. Анамнез, скарги

3. Вимірювання АТ, аускультація серця, легенів

4. Загальні аналізи крові та сечі

5. Біохімічне дослідження крові

6. Коагулограма

7. ЕКГ

8. УЗ-допплєрографія

Хірургічне лікування:

1. Венектомія

2. Венектомія з перев'язуванням комуніканних вен

Ліквідація явищ варикозної хвороби

15

18.

Варикозне розширення вен калитки (варикоцелє)

I86.1

1. Огляд у вертикальному та горизонтальному положеннях

2. Пальпація, кашльова проба

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Біохімічне дослідження крові

5. Коагулограма

6. Визначення патологічного утворення

Хірургічне лікування:

1. Рентгенхірургічна окклюзія

2. Операція Іванисевича

3. Сперматиковенний анастомоз

Ліквідація чи суттєве зменшення явищ варикозної хвороби

7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. ЕКГ

8. УЗ-допплєрографія

9. Флебографія

 

 

 

19.

Неінфекційні хвороби лімфатичних шляхів

I89.1

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Біохімічне дослідження крові

3. Коагулограма

4. Визначення протромбінового індексу

5. ЕКГ

6. Вивчення розмірів патологічного утворення

7. Лімфографія

8. Радіологічне обстеження

Консервативне лікування:

1. Еластична компресія, масаж еластичним бинтом

2. Лімфопрес

3. Медикаментозна профілактика бешихових запалень (антибіотики, сульфаніламіди, анатоксин)

Хірургічне лікування:

1. Мікролімфовенний анастомоз

2. Мікролімфонодуловенний анастомоз

3. Операція Томпсона, поєднана із зазначеними вище видами анастомозів

4. Радикальна резекція патологічних тканин

Стабілізація або зменшення набряку

20

20.

Синдром порушення лімфовідтоку після мастектомії

І89.9

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Біохімічне дослідження крові

3. Коагулограма

4. Визначення протромбінового індексу

5. ЕКГ

6. Вивчення розмірів приходячого компонента

7. Лімфографія

8. Радіологічне обстеження

Консервативне лікування:

1. Еластична компресія, масаж еластичним бинтом

2. Лімфопрес

3. Медикаментозна профілактика бешихових запалень (антибіотики, сульфаніламіди, анатоксин)

Хірургічне лікування:

1. Мікролімфовенний анастомоз

2. Мікролімфонодуловенний анастомоз

3. Операція Томпсона, поєднана із зазначеними вище видами анастомозів

 

Стабілізація або зменшення набряку

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Радикальна резекція патологічних тканин

 

 

21.

Ішемія мозку (хронічна)

І67.8

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. ЕКГ

7. Rо-графія грудної клітки

8. УЗД

9. ТКД

10. КТ

11. Ангіографія

12. Консультація гінеколога (для жінок)

Хірургічне лікування – за наявності показань – з використанням препаратів мікроциркуляторного впливу, ангіопротекторів, антиоксидантів

Ліквідація симптомів ішемії мозку, запобігання виникненню інсульту

14

22.

Гострі тромбози та емболії магістральних

артерій

І74

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. ЕКГ

7. Rо-графія грудної клітки

8. Ангіографія

9. Допплєрографія

10. Консультація гінеколога (для жінок)

Хірургічне лікування

Ліквідація больового синдрому, відновлення пульсації

14

23.

Ураження плечового сплетення

Q54.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Клінічні тести:

на визначення чутливості (холодової, теплової, дискримінаційної, стереогнозу)

на визначення сили м'язів

на визначення швидкості відновлення

3. Rо-графія

4. Електроміографія

5. Електроенцефалографія

Консервативне лікування:

1. Протизапальні препарати

2. Вітаміни

3. Препарати, що поліпшують передачу нервових імпульсів

Хірургічне лікування:

1. Невроліз

2. Неврорафія

3. Автонейропластика

4. Міоневротизація

Ліквідація явищ захворюван-ня з відновленням (повним або частковим) функції нерва

20

Синдром зап'ясткового тунелю

Q56.0

Інші ураження серединного нерва

Q56.1

Ураження ліктьового нерва

Q56.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Ураження променевого нерва

Q56.3

 

5. Транспозиція м'язів

 

 

Каузалгія

Q56.4

Мононеврит нижньої кінцівки

Q56.8

Ураження сідничного нерва

Q57.0

Синдром бічного шкірного нерва стегна

Q57.1

Ураження стегнового нерва

Q57.2

Ураження малогомілкового нерва

Q57.3

Ураження великогомілкового нерва

Q57.4

24.

Ахалазія кардіальної частини шлунка

К22.0

1. Рентгеноскопія стравоходу

2. Рентгенендоскопія

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Визначення групи крові та резус-фактора

6. Коагулограма

7. ЕКГ'

8. Консультація гінеколога (для жінок)

Консервативне лікування:

1. Антибіотики

2. Білкові препарати крові

Хірургічне лікування:

1. Оперативне втручання

2. Бужування стравоходу

Відсутність порушень ковтання, травлення

15

25.

Виразкова хвороба шлунка

К25

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора – за показаннями

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

1. Передопераційна підготовка

2. Резекція шлунка з експрес-біопсією виразки

3. У післяопераційний період: інфузійна терапія (глюкозо-інсуліно-калієва суміш, білкові препарати, парентеральне харчування, корекція водно-електролітного балансу);

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Функція трав-ного тракту відновлена.

10

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. ЕКГ

9. ЕГДФС з біпсією, дослідження шлункової секреції

10. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

вітамінотерапія; антибіотикотерапія (за показаннями); харчування через зонд

Загоювання рани первинним натягом.

Нормалізація аналізів крові.

 

26.

Перфоративна виразка

К25

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора – за показаннями

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ, ЕГДФС

9. Пневмогастрографія, лапароцентез

10. Консультації гінеколога (для жінок), терапевта, анестезіолога.

Тривалість обстеження 1,5-2 год.

1. Інтенсивна передопераційна підготовка: стабілізація гемодинаміки;

дезінтоксикація;

корекція водно-електролітного балансу, супутніх захворювань – за показаннями

2. Вид хірургічного втручання визначається локалізацією виразки і часом, що минув з моменту перфорації, наявністю і поширеністю перитоніту:

у разі перфорації виразки шлунка перевага надається резекції шлунка;

у разі перфорації дуоденальної виразки – органозберігальним операціям (вирізування виразки, гастродуоденостомія), вагатомії.

При тяжкому стані хворого, наявності розлитого гнійного перитоніту виконують паліативні операції

3. У післяопераційний період продовжують заходи, розпочаті в передопераційний період, здійснюють профілактику тромбоемболічних ускладнень, антибактеріальну терапію.

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Зміни показників крові, що свідчать про наявність запального процесу, не виражені. Загоювання рани можливе вторинним натягом.

лікування

з 10-11

(неусклад-нений перебіг


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 1,2-2 год. з моменту госпіталізації.

 

 

27.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

К26

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ

9. ЕГДФС з біопсією, дослідження шлункової секреції

10. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

1. Передопераційна підготовка

2. Хірургічне лікування: – перевага надається органозберігальним операціям

3. У післяопераційний період: інфузійна терапія (глкжозо-інсуліно-калієва суміш, білкові препарати, парентеральне харчування, корекція водно-електролітного балансу); вітамінотерапія; антибіотикотерапія – за показаннями; харчування через зонд

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Функція травного тракту відновлена. Загоювання рани первин-ним натягом. Нормалізація аналізів крові.

10-11

(неусклад-нений перебіг)

28.

Пептична виразка шлунково-кишкового анастомозу

К27

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. Rо-графія грудної клітки

7. Ендоскопія

8. Rо-графія шлунка

9. Визначення шлункової секреції

10. Аналіз крові на гастрин

11. ЕКГ

12. Аналіз крові на RW, ВІЛ-інфекцію

13. Консультація гінеколога (для жінок)

Консервативне лікування:

1. Антибіотики

2. Білкові препарати

3. Протикислотні препарати

Хірургічне лікування:

Відсутність скарг, порушень травлення.

20

29.

Гострий апендицит

К35

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора – за показаннями

1. Інтенсивна передопераційна підготовка: стабілізація гемодинаміки; дезінтоксикація; корекція водно-електролітного балансу, супутніх захворювань

Загальний стан задовільний.

2-3

(не усклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної порожнини

8. ЕКГ – за показаннями

9. Консультації гінеколога (для жінок), терапевта, анестезіолога, за показаннями – інших спеціалістів.

Тривалість обстеження 60 хв.

– за показаннями.

Тривалість передопераційної підготовки близько 60 хв.

2. Операція – за відсутності протипоказань, під загальним знеболенням.

Обсяг хірургічного втручання: апендектомія, видалення ексудату – за показаннями, дренування черевної поржнини. Антибіотикограма ексудату – за показаннями. Щільний апендикулярний інфільтрат – консервативна терапія; операція через 2 міс. Крихкий апендикулярний інфільтрат – екстрена апендектомія. Абсцедуючий апендикулярний інфільтрат – екстрена операція, розрізування абсцесу, бажано поза очеревиною. У разі невідповідності клініки і морфологічних змін у відростку – ревізія органів черевної порожнини, за наявності сумнівів у діагнозі після використання всіх засобів діагностики – лапаротомія. Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 1,2-2 год. з моменту госпіталізації.

3. У післяопераційний період: динамічне спостереження, інтенсивна терапія, корекція супутньої патології.

Функцію кишок не порушено. Рана без ознак запалення. У хворих, прооперованих з приводу деструктивного апендициту, можливе загоювання рани вторинним натягом.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

30.

Грижа черевної стінки

К43

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ

9. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок) – в разі необхідності

1. Передопераційна підготовка

2. Хірургічне лікування: – герніопластика

3. У післяопераційний період – наркотичні та ненаркотичні знеболювальні препарати

Загальний стан задовільний

1-3

(неусклад-нений перебіг)

31.

Великі вентральні грижі

К43

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин. Спеціальні Rо-дослідження – за показаннями

8. Визначення функції зовнішнього дихання

9. ЕКГ

10. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок), у разі необхідності – інших спеціалістів

1. Передопераційна підготовка проводиться амбулаторне в умовах денного стаціонару

2. Хірургічне лікування – герніопластика

3. У післяопераційний період: наркотичні та ненаркотичні знеболювальні препарати, стимуляція функції травного тракту, антибіотики – за показаннями

Загальний стан задовільний

4-5 (не усклад-нений перебіг)

32.

Грижа черевної стінки у хворих з тяжкою супутньою патологією

К43

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

1. Передопераційна підготовка проводиться амбулаторне в умовах денного або профільного стаціонару

2. Хірургічне лікування – герніопластика

Загальний стан задовільний

5-6 (неускла-

днений

перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ

9. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок) – у разі необхідності

3. У післяопераційний період: корекція супутньої патології, своєчасне переведення до профільного стаціонару

 

 

33.

Защемлена грижа

К45.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру 3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора - за показаннями

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ – за показаннями

9. Консультації гінеколога (для жінок), терапевта, анестезіолога, в разі необхідності – інших спеціалістів

Тривалість обстеження 30 хв.

1. Інтенсивна передопераційна підготовка (на операційному столі): стабілізація гемодинаміки;

дезінтоксикація;

корекція водно-електролітного балансу, супутніх захворювань – за показаннями

2. Герніопластика проводиться під загальним знеболюванням (за відсутності протипоказань). У разі нежиттєздатності защемленої петлі, защемленої грижі або сумнівів щодо її життєздатності проводиться лапаротомія, резекція кишки в межах життєздатних тканин (не менше ніж 40 см незміненої ділянки привідної петлі і не менше ніж 20 см відвідної петлі). За показаннями – декомпенсаційна інтубація кишок. У разі самовільного вправлення защемленої кишки під час герніопластики – герніолапаротомія з ревізією черевної порожнини.

Загальний стан задовільний. Функцію кишок не порушено. Рана без ознак запалення. Можливе загоювання операційної рани вторинним натягом.

3

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 1 год. з моменту госпіталізації.

3. У післяопераційний період: продовження інтенсивної терапії, розпочатої в передопераційний період. У разі великої грижі та важкого стану хворого – тільки ліквідація защемлення грижі, без пластики черевної стінки.

 

 

34.

Тромбоз брижових судин

К55.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Аналіз сечі на діастазу

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові та резус-фактора

6. Серологічні реакції

7. Біохімічне дослідження крові

8. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин, лапароцентез, лапароскопія

9. ЕКГ

10. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

1. Інтенсивна передопераційна підготовка: стабілізація гемодинаміки; дезінтоксикація; корекція водно-електролітного балансу та супутніх захворювань

2. Хірургічне лікування: тромбемболектомія; періартеріальна симпатектомія; резекція кишки

3. У післяопераційний період: корекція системи згортання крові; інтенсивна антикоагулянтна фібринолітична терапія; стабілізація гемодинаміки; дезінтоксикація; корекція водно-електролітного балансу; вітамінотерапія; антибіотикотерапія; стимуляція кишок.

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Функція травного тракту відновлена. Загоювання рани вторинним натягом. Нормалізація показників згортання крові.

10-11

(неусклад-нений перебіг)

35.

Гостра непрохідність кишок

К56

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

1. Інтенсивна передопераційна підготовка: стабілізація гемодинаміки; дезінтоксикація;

Загальний стан задовільний.

10-11

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Визначення групи кропі та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин, пасаж барію (крім странгуляційної непрохідності кишок)

8. ЕКГ

9. Ректороманоскопія

10. Іригографія

11. Консультації терапевта, анестезіолога

Тривалість обстеження 40-60 хв.

корекція водно-електролітного балансу; корекція супутніх захворювань – за показаннями. У разі странгуляційної кишкової непрохідності – передопераційна підготовка на операційному столі

2. Хірургічне лікування: залежить від причини непрохідності, морфологічних змін (спайок) – резекція кишки, геміколектомія, дезівагінація, обхідний анастомоз). Здебільшого операція доповнюється декомпресійною інкубацією кишок.

3. У післяопераційний період продовжується терапія, розпочата у передопераційний період.

Нормалізація температури тіла. Загоювання рани первинним натягом. Відновлення функції кишок.

 

36.

Хронічна спайкова непрохідність кишок

К56.5

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Аналіз сечі на діастазу

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові та резус-фактора

6. Серологічні реакції

7. Біохімічне дослідження крові

8. Аналіз крові на НВsАg

9. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин. Спеціальні Rо-дослідження – за показаннями

10. Колоноскопія

11. ЕКГ

12. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

1. Передопераційна підготовка:

інфузійна терапія (глюкозо-інсуліно-калієва суміш, білкові препарати, парентеральне харчування, корекція водно-електролітного балансу); вітамінотерапія; антибіотикотерапія – за показаннями;харчування через зонд

2. Хірургічне лікування: – остаточний обсяг операції визначається під час лапаротомії

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Відновлення функції кишок. Загоювання рани первинним натягом. Відсутність змін показників крові,

8-9

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. У післяопераційний період продовжують заходи, розпочаті в передопераційний період, і здійснюють профілактику тромбоемболічних ускладнень.

які свідчать про наявність запального процесу.

 

37.

Очеревинні спайки

К66.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Rо-обстеження (пасаж по кишках)

3. Іригоскопія

4. Аналіз крові на RW, ВІЛ-інфекцію

1. Хірургічне лікування – оперативне втручання з інтубацією кишок протягом 2 тиж.

2. Консервативне лікування: антибіотики, білкові кровозамінники

Відсутність порушень пасажу, травлення.

21

38.

Цироз печінки, портальна гіпертензія

К74.3-74.6, К76.6

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. Rо-графія грудної клітки

7. УЗД

8. ЕГДФС

9. Допплєросонографія

10. Ангіографія

11. Сканування печінки

12. Лімфографія

13. ЕКГ

14. Консультація гінеколога (для жінок)

1. Консервативне лікування: антибіотики; знеболювальні препарати; гепатопротектори; ферментативні препарати

2. Хірургічне лікування:

3. Мініінвазивні втручання

Корекція та профілактика ускладнень портальної гіпертензії (кровотеч з варикозне розширених вен стравоходу, асциту, гіперспле-нізму та енцефало-патії)

14-21

39.

Жовчнокам'яна хвороба

К80

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Аналіз сечі на діастазу

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові та резус-фактора

6. Серологічні реакції

7. Біохімічне дослідження крові

1. Хірургічне лікування: холецистектемія; ревізія позапечінкових жовчних шляхів. За показаннями – холедохотомія; холедохолітотомія ; папілосфінктеротомія; біліодегистивні сполучення;

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Функція травного

9-10

(не усклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Аналіз крові на НВsАg

9. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

10. ЕКГ

11. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ- за показаннями. Дослідження шлункової секреції

12. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

дренування зональної жовчної протоки.

У післяопераційний період – терапія, спрямована на нормалізацію функціонування печінки, корекцію водно-електролітного балансу, корекцію супутньої патології, профілактику тромбоемболічних ускладнень.

траку віднов-лена. Загоювання рани первинним натягом. Нормалізація показників функції печінки. Відсутність змін показників крові, які свідчать про наявність запального процесу.

 

40.

Хронічний холецистит, ускладнений холецистит

К80, К81

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. УЗД

7. Rо-графія грудної клітки

8. ЕКГ

9. Консультація гінеколога (для жінок)

1. Хірургічне лікування – холецистектомія

2. Консервативне лікування: спазмолітики; антибіотики; знеболювальні; наркотики; гепатопротектори

Повна медична та соціальна реабілітація

3-7

41.

Холедохолітіаз

К80.5

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру 3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. УЗД

7. РХПГ

1. Хірургічне лікування: холедохотомія; біліодигестивний анастомоз

2. Консервативне лікування: спазмолітики; антибіотики; знеболювальні; наркотики; гепатопротектори

Повна медична та соціальна реабілітація

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Rо-графія грудної клітки

9. ЕКГ

10. Консультація гінеколога (для жінок)

 

 

 

42.

Гострий холецистит

К81.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора –  за показаннями

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Аналіз крові на НВsАg

8. Мікроскопія випоту з черевної та грудної порожнин

9. Визначення діастази випоту з черевної та грудної порожнин

10. Антибіотикограма

11. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

12. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ, лапароцентез – за показаннями

13. Консультації гінеколога (для жінок), терапевта, анестезіолога, ендокринолога – в разі необхідності

Тривалість обстеження 60 хв.

1. Передопераційна підготовка: дезінтоксикаційна терапія; коригувальна терапія; спазмолітики.

Лікувальна тактика:

у разі неефективності консервативної терапії, ознак місцевого або розлитого перетоніту – операція в перші 6 год.; з

а наявності ознак місцевого або розлитого перитоніту – операція у перші 2 год.;

у разі неефективності консервативної терапії у хворих на безкам'яний холецистит – хірургічне лікування;

у разі ефективної консервативної терапії, підтвердженої жовчнокам'яної хвороби – операція в плановому порядку;

у разі безкам'яного гострого холециститу, ефективної консервативної терапії – подальше лікування у терапевтичному або гастроентерологічному відділеннях; у разі рецидивів – хірургічне лікування

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Відсутність змін показників крові, які свідчать про наявність запального процесу, не виражені. Загоювання рани можливе вторинним натягом.

10-12

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

2. Інтраопераційна тактика. У неускладнених випадках: холецистектомія; ревізія позапечінкових жовчних проток; візуальний контроль виділень з кукси міхурової протоки (якщо жовч має домішки гною – «каламутна жовч» – виконують зовнішнє дренування жовчної протоки). У випадках, коли рівень білірубіну перевищує нормальні показники, коли діаметр жовчної протоки перевищує 1 см – ревізія протоки зондом, зовнішнє дренування жовчної протоки. У всіх випадках дренується підпечінковий простір. За наявності гнійного, серозно-гнійного перитоніту – бактеріограма

3. У післяопераційний період: ізогионічний розчин; глюкозо-інсуліно-калієва суміш; білкові препарати; наркотичні знеболювальні препарати; холінолітики; корекція супутніх захворювань; стимуляція функції травного тракту; антикоагулянти – за показаннями.

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

43.

Гострий холецисто-панкреатит

К81, К85

1. Загальні аналізи крові та сечі 2. Коагулограма

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Серологічні реакції

5. Біохімічне дослідження крові

6. Аналіз крові на НВsАg

7. Мікроскопія випоту з черевної та грудної порожнин

8. Визначення діастази випоту з черевної та грудної порожнин

9. Антибіотикограма

10. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

11. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ, лапароцентез – за показаннями

12. Консультації гінеколога (для жінок), терапевта, анестезіолога Тривалість обстеження 60 хв.

1. Інтенсивна терапія: наркотичні та ненаркотичні знеболювальні препарати; спазмолітики; гангліоблокатори; новокаїнові блокади; черезназальне дренування шлунка; протиблювотні препарати; голод; промивання шлунка содовими розчинами; холінолітики; локальна гіпотермія; низькомолекулярні декстрани; антиферменти; антигістамінні препарати; вливання крові (компоненти крові, замінники крові); електроліти; глюкоза; полівітамінотерапія; сечогінні засоби, форсований діурез; перитонеальний діаліз.

2. Хірургічне лікування:

холецистектомія;

дренування жовчної протоки;

мобілізація

дванадцятипалої кишки за Кохером;

декомпресійна інтубація початкового відділу кишки

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 2-6 год. з моменту госпіталізації.

У післяопераційний період продовжують заходи, розпочаті в передопераційний період.

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Відсутність змін показників крові, які свідчать про наявність запального процесу, не виражені. Загоювання рани можливе вторинним натягом.

10-12 (неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

44.

Нориця жовчного міхура

К82.3

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. УЗД

7. РХПГ

8. Фістулографія

9. Rо-графія грудної клітки

10. ЕКГ

11. Консультація гінеколога (для жінок)

1. Хірургічне лікування: – біліодигестивне анастомозування

2. Консервативне лікування: (до- і післяопераційне): спазмолітики; антибіотики; знеболювальні препарати; наркотики; гепатопротектори

Повна медична та соціальна реабілітація

10-14

45.

Непрохідність жовчних проток (без конкрементів)

К83.1

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. УЗД

7. РХПГ

8. Rо-графія грудної клітки

9. ЕКГ

10. Консультація гінеколога (для жінок)

1. Хірургічне лікування: – біліодигестивне анастомозування

2. Консервативне лікування: спазмолітики; антибіотики; знеболювальні препарати; наркотики; гепатопротектори

Повна медична та соціальна реабілітація

10-14

46.

Гострий панкреатит (деструктивна форма)

К85

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз сечі на діастазу

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Дослідження зовнішньої та внутрішньої секреції підшлункової залози

8. Аналіз крові на НВsАg

9. Мікроскопія випоту з черевної та грудної порожнин

1. 3а наявності розлитого перитоніту – консервативна терапія тривалістю до 2 год.

2. Хірургічне лікування: за відсутності ефекту від консервативної терапії; при секвестрації, розплавленні некрозів залози та заочеревинної клітковини; у період затухання, ліквідації гострих змін у залозі; за наявності ерозії, кровотечі, перфорації порожнистих органів.

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла, відновлення функції нирок, печінки. Відсутність змін показників крові,

Залежно від форми та перебігу хвороби, наявності ускладнень тощо.


 


1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Визначення діастази випоту з черевної та грудної порожнин

11. Антибіотикограма

12. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

13. ЕКГ

14. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ,

лапароцентез – за показаннями

15. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

Тривалість обстеження 60 хв.

При залишковій формі гострого панкреатиту, дрібновогнищевих, великовогнищевих, змішаних жирових панкреонекрозах – декомпресія жовчних проток, протоки підшлункової залози, холецистектомія, зовнішні дренування загальної жовчної протоки, декомпресивна інтубація початкового відділу тонкої кишки (за показаннями – інтубація всіх відділів кишок). Якщо процес у підшлунковій залозі прогресує, виконують планові релапаротомії, спрямовані на санацію патологічного вогнища, панкреатонекр і секвестректомії з подальшим накладанням лапаростоми, дренування черевної порожнини, заочеревинного простору, мікроентеростомію. При грубовогнищевому панкреонекрозі, гнійному панкреатиті виконується холецистектомія, панкреонекректомія, накладання лапоростоми, дренування черевної порожнини, заочеревинного простору, мікроентеростомія

3. У післяопераційний період: компенсація розладів зовнішньої

які свідчать про наявність запального процесу, не виражені.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

та внутрішньої секреції підшлункової залози, водно-електролітного балансу, білкового і вуглеводного обміну

 

 

47.

Гострий панкреатит (набрякова форма)

К85

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз сечі на діастазу

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Аналіз крові на НВsАg

8. Мікроскопія випоту з черевної та грудної порожнин

9.  Визначення діастази випоту з черевної та грудної порожнин

10. Антибіотикограма

11. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

12. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ,

лапароцентез – за показаннями

13. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок).

Тривалість обстеження 60 хв.

1. Інтенсивна терапія: наркотичні та ненаркотичні знеболювальні; спазмолітики; гангліоблокатори; новокаїнові блокади; черезназальне дренування шлунка; протиблювотні препарати; голод; промивання шлунка содовими розчинами; холінолітики; перимідинові похідні; цитостатики; локальна гіпотермія; низькомолекулярні декстрани; антиферменти; антигістамінні препарати; кров (компоненти крові, замінники крові); електроліти; глюкоза; полівітаміни;сечогінні засоби, форсований діурез; перитонеальний діаліз

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла, відновлення функції нирок, печінки. Відсутність змін показників крові, які свідчать про наявність запального процесу, не виражені.

Залежно від форми та перебігу хвороби наявності ускладнень тощо.

48.

Шлунково-кишкова кровотеча

 

1. Загальний аналіз крові (показник гематокриту, тромбоцити)

2. Загальний аналіз сечі

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

8. ЕКГ

1. Інтенсивна терапія – протишокова терапія проводиться одночасно з підготовкою до операції (для підтримання центральної гемодинаміки застосовують колоїдні та кристалоїдні кровозамінники)

2. Консервативна терапія (проводиться паралельно з обстеженням).

Загальний стан задовільний. Нормалізація показників крові. Загоювання рани первинним натягом. Відновлення функції кишок.

10-11

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. ЕГДФС

10. Ректороманоскопія, іригографія, колоноскопія

11. Консультації терапевта, анестезіолога, гематолога, гінеколога (для жінок).

Тривалість обстеження 40-60 хв.

Для досягнення гемостазу застосовується: ендоскопічна діатермокоагуляція; паравазальне введення тромбівних речовин; покривання виразкового кратера, дефекту слизової оболонки клейкими речовинами

3. Невідкладне оперативне лікування показане, якщо кровотеча триває або виникає повторно протягом 30 хв. Термінове оперативне лікування показане у разі нестійкого, за даними ЕГДФС, гемостазу. У разі стійкого гемостазу показане оперативне лікування в плановому порядку. Залежно від стану хворого і патології застосовують резекцію шлунка, гастроектомію, резекцію кишки, геміколектомію, операції Паціори тощо.

 

 

49.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Аналіз сечі на діастазу

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові та резус-фактора

6. Серологічні реакції

7. Біохімічне дослідження крові

8. Дослідження зовнішньої та внутрішньої секреції підшлункової залози

1. Передопераційна підготовка

2. Хірургічне лікування: операції на шлунку, дванадцятипалій кишці, жовчних шляхах, нервах; резекція підшлункової залози; панкреатоєюностомія; літотомія

3. У післяопераційний період: компенсація розладів зовнішньої і внутрішньої секреції підшлункової залози,

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла. Функція підшлункової залози нормалі зо-вана. Відновлена

10

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Аналіз крові на НВsАg

10. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

11. Колоноскопія

12. ЕКГ

13. УЗД, ЕГДФС, ЕРХПГ

14. Консультації терапевта, анестезіолога, гінеколога (для жінок)

водно-електролітного балансу, білкового і вуглеводного обміну

робота кишок. Загоювання рани первинним натягом. Нормалізація біохімічних показників. Відсутність змін показників крові, які свідчать про наявність запального процесу.

 

50.

Кіста підшлункової залози

К86.2

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. УЗД

7. Дуоденографія

8. РХПГ

9. Rо-графія грудної клітки

10. ЕКГ

11. КТ

12. ЯМР

13. Консультація гінеколога (для жінок)

1. Хірургічне лікування – дренувальні операції

2. У післяопераційний період: антибіотики; знеболювальні препарати; ферментативні препарати

Зняття больового синдрому, поліпшення перетрав-лення їжі, збереження функцій підшлункової залози.

12-15

51.

Інші хвороби підшлункової залози

К86.8

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

1. Хірургічне лікування – дренувальні та резекційні операції

 

Зняття больового синдрому, поліпшення перетрав-лення їжі,

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. УЗД

7. Дуоденографія

8. РХПГ

9. Rо-графія грудної клітки

10. ЕКГ

11. КТ

12. ЯМР

13. Консультація гінеколога (для жінок)

2. У післяопераційний період: антибіотики; знеболювальні препарати; ферментативні препарати

збереження функцій підшлункової залози.

 

52.

Природжені вади судин (ангіодисплазія)

Q25-Q27

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Визначення групи крові та резус-фактора

4. Коагулограма

5. Біохімічне дослідження крові

6. ЕКГ

7. Rо-графія грудної клітки

8. Ангіографія

9. Допплєрографія

10. Консультація гінеколога (для жінок)

Хірургічне лікування

Зменшення клінічних проявів захворювання

14

53.

Відкрита рана:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

плечового пояса та плеча

S41

ліктя

S51.0

передпліччя

S51.7

зап'ястка та

S61

кисті

S61,0

пальців

S61.1

множинні та

S41.7

неуточнені

S41.8

відкриті рани

S51.7

верхньої кінцівки

S51.9,

S61.7,

S61.9


 

1

2

3

4

5

6

7

54.

Травматична ампутація:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

великого пальця кисті (повна, часткова)

S68.0

двох і більше пальців кисті (повна, часткова)

S68.2

передпліччя,

S58

зап'ястка та кисті

S68.4-S8.9

55.

Відкрита рана:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

живота,

S31

нижньої частини спини і таза

S71

ділянки кульшового суглоба та

S81.0

стегна

S81.8

коліна

S81.9

гомілки

S91.0

ділянки гомілково-стопного суглоба

S91.3

S91.1

S91.2

S71.7

S81.7

S91.7

стопи

пальця(ів) стопи

множинні та неуточнені відкриті рани

нижньої кінцівки

56.

Травматична ампутація:

S98.1

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

пальця(ців)

S98.2

стопи (повна, часткова)

S98.3. S98.4


 

1

2

3

4

5

6

7

57.

Травма кровоносних судин у ділянці:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

плечового пояса та плеча

S45

передпліччя

S55

зап'ястка та кисті

S65

кульшового суглоба та стегна

S75

гомілки

S85

гомілково-стопного суглоба та стопи

S95

58.

Віддалені наслідки травм:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

голови

Т90

шиї та тулуба

Т91

верхньої кінцівки

Т92

нижньої кінцівки

Т93

багатьох ділянок тіла

Т94

59.

Розтрощення:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

плечового пояса та плеча

S47

передпліччя

S57

зап'ястка та кисті

S67

ділянки кульшового суглоба та стегна

S77

гомілки

S87

гомілково-стопного суглоба та стопи

S97


 

1

2

3

4

5

6

7

60.

Травма нервів у ділянці:

 

Клінічні та інструментальні дослідження

1. Первинне хірургічне оброблення: часткове; повне

2. Реваскуляризація

3. Реплантація

Відновлення функції (часткове або повне)

1-30

плечового пояса та плеча

S44

передпліччя

S54

зап'ястка та кисті

S64

кульшового суглоба та стегна

S74

гомілки

S84

гомілково-стопного суглоба та стопи

S94

 

 

 

Екстрена хірургічна допомога (політравма)

 

 

61.

ЗЧМТ. Контузія головного мозку. Гемопневмоторакс. ЗТЖ. Розрив печінки, селезінки. Гемопневмопери-тонеум

S06,

S27.2, S36.0.1,

S36.1.1

1. Огляд хірурга з політравми, нейрохірурга

2. Вимірювання АТ

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Визначення групи крові, резус-фактора

5 Біохімічне дослідження крові

6. Rо-графія черепа, органів грудної порожнини

7. Rо-графічний контроль перед виписуванням і в динаміці

Тривалість обстеження 15-20 хв.

1. Направлення в операційну

2. Протишокова терапія

3. Пункція плевральних порожнин

4. Торакоцентез

5. Лапароцентез

6. Лапаротомія: ушивання печінки; спленектомія або ушивання селезінки, реінфузія

7. Краніотомія

8. Видалення гематоми

9 Інтенсивна терапія у ВІТ, ШВЛ

10. Протизапальна терапія, антибіотикотерапія

11. Гемотрансфузії

12. Імунотерапія

13. Вітамінотерапія

14. Фізіотерапія

15. Рання реабілітація після ЗТГ і ЧМТ

Залишкові явища ЧМТ. Пізня реабілітація в поліклініці за місцем проживання.

10-21


 

1

2

3

4

5

6

7

62.

ЗЧМТ. Струс головного мозку.

S06.0

1. Огляд хірурга з політравми, нейрохірурга, травматолога

2. Rо-графія черепа, стегна

3. Загальний аналіз крові

4. УЗД черевної порожнини – за відсутності шоку

5. о-графічний контроль після МОС

1. Передопераційна підготовка

2. Протишокова терапія

3. Катетеризація сечового міхура

4. Лапароцентез (лапароскопія)

5. Лапаротомія

6. Ушивання: печінки, селезінки, брижі

7. Реінфузія.

8. МОС за умови стабільної гемодинаміки

9. Застосування апарата зовнішньої функції у разі нестабільній гемодинаміки

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 20-30 хв. з моменту госпіталізації

Реабілітація в поліклініці за місцем проживання під спостереженням хірурга, травматолога

14-16

ЗТЖ Розрив:

 

печінки

S36.0.1

селезінки

S36.1.1

брижі

S36.8.1

Гемоперитонеум.

 

Перелом правого стегна. Шок II-III ступеня

S72

63.

ЗЧМТ. Контузія головного мозку.

S06.0

1. Огляд хірурга з політравми, нейрохірурга

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Біохімічне дослідження крові

5. Rо-графія черепа

6. Видільна урографія, цистографія

7. Rо-дослідження в операційній з паралельної терапії

8. АКТ

1. Пункція центральної вени

2. Протишокова терапія

3. Катетеризація сечового міхура

4. Лапароцентез (лапароскопія)

5. Лапаротомія

6. Ушивання сечового міхура

7. Епіцистостомія

8. Зовнішнє фіксування таза («поза жаби»)

9. Рання реабілітація після ЧМТ

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 2 год. з моменту госпіталізації.

Відновлення фізіологічного сечовипус-кання. Реабілітація після ЧМТ і перелому кісток таза за місцем проживання.

20-25

ЗТЖ. Перелом кісток таза.

S32

Розрив сечового міхура.

S37.2.1

Урогемоперито-неум

 

64.

ЗЧМТ. Струс головного мозку.

S06.0

1. Огляд хірурга з політравми, нейрохірурга

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення групи крові, резус-фактора

4. Біохімічне дослідження крові

1. Пункція центральної вени

2. Передопераційна підготовка

З. Лапаротомія

4. Ревізія черевної порожнини

5. Нефротомія

Реабілітація в поліклініці за місцем проживання під спостере-женням

18-20

Забій поперекової ділянки.

S30

Розрив нирки з втратою функції.

S7.0.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Урогематома

 

5. Катетеризація сечового міхура

6. УЗД нирок і органів черевної порожнини

7. Видільна урографія

8. Цистографія

6. Видалення, санація урогематоми, дренування черевної порожнини, ложа нирки

7. Рання реабілітація після травми нирок і ЧМТ

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 10-15 хв. з моменту госпіталізації

уролога, невропато-лога

 

65.

Проникне колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням: печінки брижі порожнистих органів

S36

1. Огляд хірурга з політравми

2. Визначення АТ, ЧТ

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Визначення групи крові

5. Оглядова Rо-графія черевної порожнини

1. Катетеризація центральної вени

2. Первинне хірургічне оброблення рани, лапаротомія

3. Ушивання ран (рани): печінки, брижі порожнистих органів інкубація тонкої кишки

4. Інфузійна терапія раннього етапу реабілітації.

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 20-30 хв. з моменту госпіталізації

Реабілітація в поліклініці за місцем проживання

12-14

66.

Проникне колото-різане поранення плевральної порожнини з ушкодженням (пораненням) серця

S26, S27

Без ознак шоку і тампонади:

1. Визначення АТ, ЧТ, ЕКГ

2. Rо-графія органів грудної порожнини в 2 проекціях

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Визначення групи крові, резус-фактора

5. Біохімічне дослідження крові

6. Катетеризація центральної вени з визначенням ЦВТ

7. ЕКГ

8. Rо-графічний контроль перед виписуванням

1. Катетеризація центральної вени

2. Ревізія ранового каналу

3. Торакоцентез на боці ушкодження

4. Торакотомія

5. Ушивання рани серця

6. Реінфузія

7. Санація, дренування порожнини перикарда і плевральної порожнини

8. Рання реабілітація після поранення серця з

Реабілітація в поліклініці за місцем проживання під спостереженням кардіолога, хірурга

18-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

Хворим з ознаками шоку або тампонади серця допомога надається в операційній

використанням серцевих засобів, антикоагулянтів, відхаркувальних засобів

9. Торакотомія – за реанімаційними показаннями

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 15-20 хв. з моменту госпіталізації

 

 

67.

Проникне колото-різане поранення плевральної порожнини з ушкодженням:

легені

міжребрової артерії

внутрішньої грудної артерії.

Середній (великий) гемоторакс

S25, S27

За наявності гіповолемії (шоку III ступеня) допомога надається в операційній.

Без ознак шоку:

1. Огляд

2. Визначення АТ, ЧТ

3. Rо-графія органів грудної порожнини (у положенні сидячи, стоячи)

4. 3агальний аналіз крові

5. Визначення резус-фактора

6. Біохімічне дослідження крові

1. Катетеризація центральної вени

2. Торакоцентез

3. Реінфузія

4. Передопераційна підготовка

5. Торакотомія

6. Гемоста, реінфузія

7. Ушивання ран (рани): легенів, міжребрової артерії, внутрішньої грудної артерії, дренування плевральної порожнини

8. Рання реабілітація з використанням антибіотиків, протизапальних, інфузійних, відхаркувальних засобів

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 15 хв. з моменту госпіталізації

Реабілітація за місцем проживання під спостережен-ням хірурга, пульмонолога

12

68.

Вогнепальне наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням 1-2 ребер, легені. Великий гемоторакс.

S27

1. Огляд хірурга з політравми, анестезіолога

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення групи крові, резус-фактора

Хворим з ознакою шоку допомога надається в операційній

Строк обстеження 10-15 хв.

1. Катетеризація центральної вени

2. Протишокова терапія

3. Передопераційна підготовка

4. Бронхосанація після інтубації трахеї – за показаннями

5. Антибіотики внутрішньовенне

6. Торакотомія

Реабілітація після поранення легені, спостереження хірурга, пульмонолога

16-18


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Шок II ступеня з дихальною недостатністю

 

 

7. Ушивання ран (рани) легені

8. Санація, дренування плевральної порожнини

9. Бронхносанація в післяопераційний період

10. Рання реабілітація і профілактика легеневих ускладнень з використанням антибіотиків, відхаркувальних засобів, бронхолітиків, гемотрансфузій і препаратів крові

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 20-30 хв. з моменту госпіталізації

 

 

69.

Проникне сліпе вогнепальне (кульове) поранення черевної порожнини з ушкодженням:

печінки

шлунка

дванадцятипалої кишки

тонкої кишки

товстої кишки

нирки з руйнуванням органа і втратою функцій нирки

без руйнування органа і втрати функції сечового міхура

S36, S37

1. Огляд хірурга

2. За наявності шоку – направлення до операційної клініки політравми

3. Огляд хірурга з політравми

4. Визначення АТ,ЧТ

5. Загальний аналіз крові та сечі

6. Визначення групи крові, резус-фактора

7. Біохімічне дослідження крові

8. Катетеризація сечового міхура.

9. Видільна урографія, цистографія

1. Катетеризація центральної вени.

2. Протишокова терапія

3. Лапаротомія за реанімаційними показаннями

4. Передопераційна підготовка

5. Ревізія рани

6. Антибіотики внутрішньовенне

7. Лапаротомія, гемостаз

8. Ушивання ран печінки, шлунка, дванадцятипалої кишки, інтубація дванадцятипалої кишки, тонкої кишки, товстої кишки.

9. Колостомія

10. Нефректомія, дренування черевної порожнини і ложа нирки

11. Атипова крайова резекція, ушивання. Нефростомія за показаннями

Реабілітація залишкових явищ ушкоджень внутрішніх органів під контролем хірурга і профільних фахівців

16-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

12. Ушивання ран сечового міхура. Епіцистостомія

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 30-60 хв. з моменту госпіталізації

 

 

 

 

 

Лікування в хірургічно-септичних відділеннях

 

 

70.

Розлитий перитоніт

К65

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Аналіз крові на НВsАg

8. Мікроскопія випоту з черевної та грудної порожнин

9. Антибіотикограма

10. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

11. Спеціальні рентгенологічні та інструментальні дослідження

12. УЗД

13. ЕКГ

14. Консультації терапевта, гінеколога (для жінок) та інших спеціалістів – в разі необхідності.

Тривалість обстеження 40-60 хв.

1. Інтенсивна передопераційна підготовка: стабілізація гемодинаміки; дезінтоксикація; корекція водно-електролітного балансу; корекція супутніх захворювань

2. Хірургічне лікування: ліквідація джерела перитоніту; повне видалення інфікованого випоту; промивання черевної порожнини до «чистої води»; назогастралбна декомпресивна інтубація кишок; дренування черевної порожнини

3. У післяопераційний період: стабілізація центральної гемодинаміки; дезінтоксикація; корекція водно-електролітного балансу; антибактеріальна терапія; корекція КОС; профілактика ГКН; стимуляція моторної функції кишок; профілактика тромбоемболічних ускладнень

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 1-2 год. з моменту госпіталізації

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Загальні зміни крові не виражені.

Функція кишок відновлена.

Загоювання ран можливе вторинним натягом.

Нормалізація показників згортання крові.

9-10

(неусклад-нений перебіг)


 

1

2

3

4

5

6

7

71.

Сепсис

 

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Аналіз крові на НВsАg, ВІЛ-інфекцію

8. Бактеріальне дослідження крові, сечі, виділень із рани, визначення чутливості до антибіотиків

9. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

10. ЕКГ

11. УЗД

12. Спеціальні рентгенологічні та інструментальні дослідження за – показаннями

13. Консультації терапевта, гінеколога (для жінок) та інших спеціалістів – в разі необхідності

1. В основу лікування хворих покладені такі принципи: пошук септичного вогнища; невідкладне оперативне втручання; розрізування і активне дренування септичного вогнища.

Хірургічне оброблення може бути повним або частковим. Місцева анестезія при обробленні гнійних ран виключена. Хірургічне оброблення може бути закінчене накладанням відстроченого вторинного, пізнього вторинного швів

2. Консервативне лікування: антибактеріальна терапія; імунотерапія; корекція гіпопротеїнемії, анемії, підтримка ОЦК; профілактика активації калікреїн-кінінової системи, протеолізу; забезпечення організму енергетичним, пластичним матеріалом; профілактика та ліквідація алергічних реакцій; зниження процесів катаболізму; поліпшення скоротливої функції міокарда; профілактика ДВЗ-синдрому, печінково-ниркової недостатності, серцево-судинної недостатності, ускладнень з боку дихальної системи

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Патогенні мікроорганізми при бактеріологічному обстеженні крові не виявляються.

Загоювання ран можливе вторинним натягом.

Залежно від форми та перебігу хвороби, наявності ускладнень тощо.


 

1

2

3

4

5

6

7

72.

Внутрішньо-черевний абсцес

К65.0

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Аналіз крові на НВsАg

8. Бактеріальне дослідження крові

9. Антибіотикограма

10. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

11. Спеціальні рентгенологічні та інструментальні дослідження – за показаннями

12. ЕКГ

13. Консультації терапевта, гінеколога (для жінок) та інших спеціалістів – в разі необхідності

В основу лікування хворих покладені такі принципи: пошук септичного вогнища; невідкладне оперативне втручання; розрізування та активне дренування септичного вогнища.

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Запальні зміни в крові не виражені.

Загоювання ран можливе вторинним натягом.

Залежно від форми та перебігу хвороби, наявності ускладнень тощо.

73.

Після-ін'єкційний абсцес

 

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові та сечі на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Серологічні реакції

5. Rо-графія органів грудної та черевної порожнин

6. ЕКГ

7. Консультації терапевта, гінеколога (для жінок) – в разі необхідності

1. Передопераційна підготовка за показаннями

2. Хірургічне лікування: розрізування та активне дренування септичного вогнища; хірургічне оброблення (первинне, вторинне, відстрочене, пізнє). Хірургічне оброблення може бути повним та частковим. Місцева анестезія при обробленні гнійних ран – виключена. Хірургічне оброблення може бути закінчене накладанням відстроченого, вторинного, пізнього вторинного швів.

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Запальні зміни в крові не виражені.

Загоювання ран можливе вторинним натягом.

Залежно від форми та перебігу хвороби, наявності ускладнень тощо.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3.У післяопераційний період: корекція супутньої патології; антибіотикотерапія; наркотичні та ненаркотичні знеболювальні препарати, фізіотерапія – за показаннями.

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 2-3 год. з моменту госпіталізації.

 

 

74.

Анаеробна газова флегмона

 

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру

3. Коагулограма

4. Визначення групи крові та резус-фактора

5. Серологічні реакції

6. Біохімічне дослідження крові

7. Бактеріальне дослідження крові з рани

8. Антибіотикограма

9. Rо-графія органів грудної порожнини, тканин у ділянці рани

10. Інструментальні обстеження – за показаннями

11. ЕКГ

1. Профілактика розвитку газової флегмони: радикальне хірургічне оброблення; відмова від первинного шва; іммобілізація; відновлення ОЦК; корекція білкового та електролітного обміну, гіповолемії; профілактичне застосування полівалентного антигангренозного бактеріофага, сульфаніламідів, антибіотиків

2. Хірургічне лікування: широкий розріз шкіри, підшкірної клітковини, фасції, ампутації (гільотинні), екзаркуляції. Рани промивають перекисом водню, розчином калію перманганату, накладають пов'язки з гіпертонічним розчином та антигангренозним бактеріофагом. На операційному столі (після внутрішньошкірної проби) вводять полівалентну антигангренозну сироватку (50 мл).

Загальний стан задовільний.

Нормалізація температури тіла.

Зміни показників крові, які свідчать про наявність запального процесу, не виражені.

Загоювання рани можливе вторинним натягом.

Залежно від форми та перебігу хвороби, наявності ускладнень тощо.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

Потім вводять антидоти (50 мл) у 500 мл ізотонічного розчину (крапельне). Паралельно з внутрішньовенним уведенням сироватку вводять внутрішньом'язово. Застосовують також баротерапію.

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 30-40 хв. з моменту госпіталізації.

 

 

75.

Хірургічні інфекції у хворих на діабет

 

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на вміст цукру, цукрове навантаження

3. Коагулограма

4. Серологічні реакції

5. Rо-скопія легенів

6. Інші лабораторні, рентгенологічні, інструментальні методи обстеження

7. Консультації спеціалістів – у разі необхідності

1. Передопераційна підготовка у хворих на цукровий діабет має певні особливості (цукор крові може коливатися в межах 150-200 мл)

2. Хірургічне лікування: хірургічне оброблення (первинне, вторинне, відстрочене, пізнє).

Хірургічне оброблення може бути повним та частковим. Місцева анестезія під час оброблення гнійних ран виключена.

Хірургічне оброблення може бути закінчена накладанням відстроченого, раннього вторинного, пізнього вторинного швів.

Обмежені гнояки слід лікувати шляхом проведення невеликих операцій, гнійні вогнища в початковій стадії лікують консервативно.

Загальний стан задовільний. Нормалізація температури тіла.

Загоювання рани можливе вторинним натягом.

18-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

У разі необхідності оперативного лікування потрібне радикальне хірургічне оброблення та радикальне дренування.

Хірургічне лікування – не пізніше ніж через 3-4 год. з моменту госпіталізації.

 

 

 


ТИМЧАСОВІ ГАЛУЗЕВІ УНІФІКОВАНІ СТАНДАРТИ

МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ

В ЛПЗ УКРАЇНИ

 

 

 

 

Стандарти медичних технологій розроблені на виконання доручення Президента України від 4 березня 1998 року №1-14/147 з метою уніфікації вимог до обсягів і якості медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України, затверджені наказом МОЗ України №226 від 27 липня 1998 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Редактор В.М.Карпелюк

Комп'ютерна верстка: О.В.Калюжна, Н.Є.Кривенко

Дизайни: О.В.Калюжна

Видавник: Приватне підприємство "Мега-МТ"

 

 

 

 

Формат А4. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Times.

Тираж: 1000 прим.

 

 

 

 

 

ІSВN 966-7368-13-0

ІSВN 966-7368-14-9

 

 

 

 

 

© Приватне підприємство «Мега-МТ»

330096, м.Запоріжжя-96, а/с 7827

вул.Каховська 40, тел.: (0612) 57-02-43,34-58-74