№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний гастродуоденіт

К29.3- К29.5

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 5п – 5-7 днів, потім 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол,

трихопол, ампіцилін при виявленні Н.руlоrі).

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислотоутворення шлунка – замісна терапія

5. Цитопротектори

6. Вітамінотерапія

7. Фізіотерапія

8. Гідротерапія.

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини або покращання ЇЇ при гіпертрофічному гастродуоденіті.

Елімінація

Н.руlоrі.

21

2.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25-К26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 1а,1б – 5-6 днів потім стіл 1 або 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол, тріхопол. ампіцилін при виявленні Н.руlоrі)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислото утворення шлунка – замісна терапія

5. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики та гангліоблокатори).

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація

Н.руlогі

28

1

2

3

4

5

6

7

6. Цитопротектори

7. Вітамінотерапія

8. Фізіотерапія (СМТ, ДМВ)

9. Гідротерапія.

3.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

4.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, АсАт, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинін, коагулограма

4. УЗД органів черевної порожнини.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

3. При наявності набрякового асцитичного синдрому діуретики (верошпирон).

4. При наявності геморагічного синдрому – гемостатики

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

1

2

3

4

5

6

7

5. ФГДС

6. Ректороманоскопія

7. Контроль АТ

8. Контроль діурезу

9. Консультація гастроентеролога, хірурга

6.

Хронічний холецистит

К81.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування.

7. Холецистографія за показанням

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холакінетики.

3. Антимікробні препарати

4. Вітаміни

5. Фітотерапія

6. Спазмалітики

7. Седативні препарати

8. ЛФК

9. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією, платифіліном, тюбажі)

10. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень за даними УЗД, показників мікроскопії жовчі).

18

7.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма.

5. Визначення амілази в сечі

6. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

7. УЗД органів черевної порожнни.

8. Рентгенобстеження органів шлунково-кишкового тракту.

9. Огляд стоматолога, ЛОР-лікаря, хірурга.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз

5. Антибіотики та інфузійна терапія при метаболічних запальних процесах і порушеннях гомеостазу.

6. Ферментні препарати на 10 день лікування.

7. Вітаміни

8. Адаптогени

9. Обов'язкова санація вогнищ хронічної інфекції.

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників запального процесу.

При неефективності лікування підлягає переведенню на 3 рівень для надання медичної допомоги.

28

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма, АлАт, АсАт, коагулограма.

5. Реакція Грегерсона

6. Аналіз фекалій на дисбактеріоз, патогенну флору.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. Ректороманоскопія.

9. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія – стіл №4.

2. Протидіарейні засоби

3. Спазмалітики.

4. Гемостатичні ліки.

5. Кишкові антисептики.

6. Антизапальні ліки.

Підлягає переведенню в спеціалізоване відділення для надання медичної допомоги на 3 рівень.

30

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня (гастроентерологічне відділення)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25, К26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. ФГДС

5. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування. рН-метрія)

6. Реографія шлунка

7. Визначення Н.руlоrі.

8. Реакція Грегерсона

9. Біопсія слизової оболонки шлунка 10. Консультація спеціалістів (по показанням).

1. Дієта стіл №Іа-Іб – 5-6 днів, потім 1, 5).

2. Антибактеріальні препарати (класична потрійна схема)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускарінових рецепторів).

4. При зниженні кислотності – захисна терапія.

5. Цитопротектори.

6. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики, гангліоблокатори)

7. Фітотерапія.

8. Гіперергічна оксигенація

9. Лазерна терапія

Відсутність больового та диспептичного синдромів.

Нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація Н.руlоrі. За даними морфології зменшення активності запального процесу.

28

2.

Хронічний холецистит

К81.І

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування з бактеріальним та біохімічним дослідженням жовчі.

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холеретикн

3. Холакінетики.

4. Холеспазмолітики

5. Протизапальні препарати

6. Вітаміни

7. Фітотерапія

8. Седативні препарати

9. ЛФК

10. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією,

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень – за даними УЗД, бактеріологічних та біохімічних показників жовчі).

21

1

2

3

4

5

6

7

7. При необхідності холецистографія або внутрішньовенна холеграфія.

платифіліном, тюбажі, МРТ, ЛУЧ-58, ЛУЧ-2 – дітям шкільного віку, СМТ, Ендотон).

11. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

3.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма, стеаторея, креаторея.

4. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, гострофазових білків, активності амілази, ліпази.

5. Визначення амілази в сечі

6. Показники панкреатичної секреції-гідрокарбонати, ферменти, об'єм) панкреатичного соку.

7. Глюкозна крива

8. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

9. УЗД органів черевної порожнини.

10. Оглядова рентгенографія області підшлункової залози.

11. Холецистохолангіографія.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз – 7 днів.

5. Антибіотики (при лейкоцитозі, збільшеному ШОЕ).

6. Ферментні препарати.

7. Седативні препарати.

8. Адаптогени.

9. При неефективності консервативного лікування та наявності ускладнень (панкреонекроз) показано хірургічне лікування.

Зменшення або зникнення больового, диспептичного синдромів та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

4.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ,

30

1

2

3

4

5

6

7

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфо динаміку, посилюючі детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, зменшення морфологічних ознак активного процесу.

5.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки. Урсодезоксихолева кислота.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30

1

2

3

4

5

6

7

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мсмбраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу), зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків.

30

7.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, геморагічного синдрому, покращання функціонального

28

1

2

3

4

5

6

7

лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

1. Дієта з обмеженням білка.

2. Інфузійна терапія.

3. Ентеросорбція.

4. Лакталоза.

5. Антибіотики.

6. Оксигенотерапія.

7. Діаліз.

стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показники протеїнограми, коагулограма), нормалізація електролітного балансу, КЛР.

Зменшення клінічних проявів хвороби, покращання показників водно-елекролітних порушень. КЛЕ, коагулограми, сечовини, креатиніну, дисбіозу кишківника.

8.

Неспецифічний виражений коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, рівень трансаміназ,тимолова проба, коагулограма, рівень електролітів.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, РБТЛ з антигеном товстої кишки.

5. Ректо- або колоноскопія з біопсією.

1. Дієтотерапія – стіл №4, 4б, 4в.

2. В стадії загострення препарати групи салазопірідазину (сульфасалазин,салофальк та ін.)

3. Кортикостероїди.

4. Гемостатики.

5. Протидиарейні засоби.

6. Вітамінотерапія.

7. Ентеросорбенти.

8. Еубіотики.

9. Фізіотерапія.

Нормалізація клініко-ендоскопічних даних моторної функції кишечника, зникнення больового та диспептичного синдромів.

Зменшення активності запального процесу за даними біопсії, периферійної крові, протеїнограми і коагулограми.

30

1

2

3

4

5

6

7

6. Рентгенологічне дослідження (ірігоскопія, ірігографія).

7. Копрограма.

8. Дослідження фекалій на патогенну флору, дисбактеріоз.

9. УЗД дослідження.

10. Консультація хірурга.

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ІПАГ, АМНУ, УДСЛ ”Охматдит”

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний панкреатит (при неефективності лікування на попередніх етапах)

K86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: гастрофазових білків, активності амілази P, S ізоамілаз , ліпази, α₁-антитрепсина, еластази).

4. Дослідження активності ферментів калію (хімотрепсина).

5. Визначення продукції лактоферина.

6. Амілази в сечі.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. Ретроградна пенкреатографія

9. В діагностично складних випадках КТ, ангіографія, біопсія залози.

10. Копрограма.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Препарати, що пригнічують панкреатичну секрецію (антициди, блокатори Н₂-рецепторів, холінолітики.

3. Інгібітори панкреатичних протеаз.

4. Анальгетики

5. Антибактеріальні препарати

6. Спазмалітики

7. Ферментні препарати при наявності клінічних та лабораторних ознак зовнішньо секреторної недостатності.

8. При неефективності консервативного лікування – хірургічне (панкреонекроз).

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

2.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку, посилюючі

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК,

30

1

2

3

4

5

6

7

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

зменшення морфологічних ознак активного процесу.

3.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30

1

2

3

4

5

6

7

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

4.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Реогепатографія печінки.

8. Термографія

9. Доплерометрія

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мембраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків, жовтяниці, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу, антиперинової проби.

30

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, покращання функціонального стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, покращання коагулограми, імунного статусу.

28

1

2

3

4

5

6

7

інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Доплерометрія

8. Гастрофіброскопія

9. Ректороманоскопія

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Ангіографія

12. Консультація хірурга

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

2. Дієта з обмеженням білка.

3. Інфузійна терапія.

4. Ентеросорбція.

5. Лакталоза.

6. Оксигенотерапія

7. Діаліз.

8. Трансплантація печінки