стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Вказано багато груп; Стандарт


  • Пульмонологія
    • Додаток до наказу МОЗ №226 від 27-07-1998
    • Тема, опис документа: Стандарт
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча пульмонологія
    • Клінічний стан, патології: Вказано багато груп



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий пульмонолог

МОЗ України, д.м.н. Мозолевський А. Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список скорочень:

 

ЕКГ     – електрокардіографія

АТ       – артеріальний тиск

О2       – кисень

ЦС      – антибіотики цефалоспоринової групи

ФЗД    – функція зовнішнього дихання

 


ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги (ЦРЛ, РЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

1. Огляд дитини педіатром, консультація ЛОР та інших спеціалістів (за показаннями). Оцінка стану дитини (т-ра тіла, задишка, частота дихання, пульсу, АТ, локальні симптоми, ознаки токсикозу).

2. В разі потреби – виклик консультантів (невропатолог, кардіолог, пульмонолог, торакальний хірург) або реанімаційної бригади).

3. При рецидивах пневмонії – консультація пульмонолога.

4. Лабораторне обстеження (в залежності від тяжкості і характеру перебігу захворювання): аналізи крові, сечі, калу (при можливості – виявлення дисбактеріозу).

5. Бактеріоскопічні, бактеріологічні та вірусологічні обстеження.

6. При тяжкому перебігу – визначення електролітів, сахару, білків крові, РО2, РСО2 та ін.

7. Рентгенографія легень, ЕКГ.

8. При показаннях (затяжний перебіг, ателектаз, ін.) – бронхоскопія.

1. Етіотропна терапія в залежності від форми, тяжкості перебігу пневмонії.

2. Стартові антибіотики при легкій і середній тяжкості – макроліди та цефалоспорин-1; аміноглікозиди та ЦС-1 або ЦС-2.

3. При тяжкому перебігу та відсутності ефекту аміноглікозиди та ЦС-2-3.

4. Патогенетична терапія із застосуванням вітамінів, муколітиків, за показаннями – протеолітичних ферментів, ентеросорбентів, імуноглобуліну.

5. Оральна гідратація (100 мл/кг/добу – регідрон, сік, чай).

6. За показаннями проведення інтенсивної посиндромної терапії з адекватною детоксикацією (інфузії до 20-30 мл/кг/добу.– глюкоза, ріополіглюкін, плазма); О2, профілактика та боротьба з ДВЗ-синдромом, судомами, серцево-судинною недостатністю та ін. (з участю реаніматолога ЦРЛ або визваної бригади).

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращення загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень); ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень.

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

За показаннями призначають стероїди, серцеві глікозиди, вазотонічні засоби.

7. Поступове призначення фізіотерапевтичних процедур (УВЧ, електрофорез, інгаляції, масаж, ЛФК).

8. При відсутності ефекту терапії, тяжкому перебігу захворювання, виникнення ускладнень (плеврит, легенева деструкція, пневмоторакс, інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром, серцево-судинна недостатність, ін) – госпіталізація в спеціалізоване відділення ОДЛ (реанімаційне, торакальне) або в спеціалізовані міські дитячі лікарні.

 

 

2.

Гострий бронхіт

J20

Огляд дитини педіатром, консультація ЛОР та інших спеціалістів (за показаннями).

1. При рецидивах бронхіту – консультація пульмонолога.

2. Лабораторне обстеження: аналізи крові, сечі, кала (в динаміці).

3. Бактеріологічне і вірусологічне обстеження.

3. При необхідності – рентгенографія легень та ЕКГ.

1. Проведення при необхідності невідкладної синдромної терапії.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів;

2.2. муколітиків;

2.3. при показаннях – антибіотики;

2.4. у разі бронхообструкції – О2, оральна регідратація, бронхолітики, стероїди;

2.5. засобів фізіотерапії (масаж, УВЧ, електрофорез, теплові процедури на грудну клітину, інгаляції).

Позитивна динаміка клініко-лабораторних симптомів і проявів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гострого запального процесу в бронхах: покращення загального стану, зникнення кашлю, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, зменшення (або відсутність) посилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Рецидивуючий бронхіт

J22

1. Огляд дитини педіатром, при необхідності – іншими спеціалістами. Оцінка стану дитини.

2. Обстеження: аналізи крові, сечі, кала (в динаміці)

3. Вірусологічні, бактеріологічні обстеження.

4. Рентгенографія легень, ЕКГ. Направлення на консультацію до пульмонолога в ОДЛ.

1. Проведення при необхідності невідкладної терапії.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів.

2.2. муколітиків, антибіотиків.

2.3. вітамінів, імуностимуляторів.

2.4. різніих засобів фізіотерапії (вібромасаж, дренажні положення ЛФК).

3. Диспансерний нагляд з призначенням протирециидивної терапії.

4. Направлення на санаторне лікування.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту на гіперреактивності бронхів:

покращення загального стану, відсутність кашлю, харкотиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі

15

4.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44, J47

1. Огляд дитини педіатром, при необхідності – іншими спеціалістами. Оцінка стану дитини.

2. Лабораторне обстеження: аналізи крові, сечі, кала

3. Біохімічні, вірусологічні, бактеріологічні, обстеження.

4. Рентгенографія легень (у 2 проекціях).

5. ЕКГ

1. Проведення при необхідності невідкладної терапії.

2. Застосування:

2.1. антибіотиків (різних класів),

2.2. муколітиків,

2.3. брохолітиків,

2.4. еубіотиків, вітамінів,

2.5. різних засобів фізіотерапії.

3. Диспансерний нагляд з призначенням протирецидивної терапії, реабілітація в санаторії. Виконання рекомендацій пульмонолога. Направлення на наступний рівень лікування для консультативної і госпітальної допомоги дітей з проявами

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інстру-ментальних симптомів та ознак хронічного бронхоле-геневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення або відсутність проявів обструкції (послаблення кашлю, задишки, свистячого дихання, зменшення кількості

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

бронхообструкції, важким перебігом хвороби, а також для уточнення діагнозу та розробки плану лікування і реабілітації.

харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтративних змін на рентгенограмі, трасформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.

 

 


ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

III рівень надання медичної допомоги (МДЛ, ОДЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

Госпіталізація хворих з затяжним, тяжким рецидивуючим перебігом пневмонії.

1. Огляд дитини педіатром, консультація спеціалістів суміжних профілів для оцінки стану дитини.

2. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, калу.

3. Вірусологічні, бактеріологічні (з ідентифікацією збудників та чутливості флори до антибіотиків), імунологічні, біохімічні, ендокринологічні обстеження.

4. Рентгенографія легень, бронхоскопія та бронхографія (при показаннях), ЕКГ та ехокардіографія, енцефалографія та інші обстеження (всі за показаннями).

1. Проведення інтенсивної патогенетичної терапії з урахуванням функціонального стану організму, форми захворювання, особливостей течії процесу та супутньої патології.

2. Призначення або продовження антибіотикотерапії з використанням аміно-глікозидів у високих дозах з ЦС-3, макролідів з аміноглікозидами. Застосування препаратів вибору.

3. Патогенетична терапія з застосуванням вітамінів, імуностимуляторів, сорбентів, мукалітиків.

4. Фізіотерапевтичні засоби. При легеневих ускладненнях – переведення у торакальне відділення, а в разі потреби при тяжкому перебігу та позалегеневих ускладненнях – госпіталізація в реанімаційне відділення.

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращання загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність

задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень); ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень.

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Рецидивуючий бронхіт

J22

Госпіталізація в пульмонологічне відділення при стійкому прояві ендобронхіту, з метою уточнення діагнозу.

1. Огляд пульмонолога та спеціалістів

суміжних профілів.

2. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, калу.

3. Бактеріологічні, вірусологічні, імунологічні, біохімічні обстеження.

4. Рентгенографія легень.

5. Обстеження ФЗД, діагностична і санаційна бронхоскопія (за показаннями).

1. Призначення мір по ліквідації ендобронхіту, гіперреакгивності бронхів, імунопатії, бронхообструкції та інших явищ запалення бронхів.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів

2.2. муколітиків, антибіотиків.

2.3. вітамінів, імуностимуляторів.

2.4. різних засобів фізіотерапії (вібромасаж, дренажні положення, ЛФК).

3. Бронхоскопія для санації бронхів, призначення бронхолітиків, немедикаментозних засобів терапії.

4. При неефективності лікування та неможливості обстеження дитина переводиться на четвертий рівень лікування.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту та генерреактивності бронхів: покращання загального стану, відсутність кашлю, харкотиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

15

3.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44-J47

Госпіталізація дітей для уточнення діагнозу, з ускладненнями, важким перебігом захворювання.

1. Огляд пульмонолога та спеціалістів

суміжних профілів.

2. Аналізи крові, сечі, кала (у динаміці).

3. Бактеріологічні, вірусологічні, цитологічні обстеження.

4. Проведення рентгенографії легень, бронхоскопії, бронхографії (за показаннями).

5. Дослідження ФЗД, гемодинаміка у малому колі кровообігу, виявлення супутньої патології.

1. Проведення невідкладних мір в залежності від наявності синдромів.

2. Призначення мір по ліквідації явищ ендобронхіту:

2.1. антибіотики широкого спектру дії різних класів,

2.2. ентеросорбенти,

2.3. антипротеази, ензімотерапія

2.4. муколітики,

2.5. імуностимулятори.

3. При явищах бронхообструкції – бронхолітики.

4. Немедикаментозні засоби лікування, постуральний дренаж, ЛФК, масаж.

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інструментальних симптомів та ознак хронічного бронхо-легеневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення

або відсутність проявів обструкції (послаблення кашлю, задишки, свистячого дихання,

20


 

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

5. Бронхосанація.

6. .Лікування супутньої патології.

7. За показаннями – переведення у торокальне відділення.

8. Рекомендації по диспансерному нагляду.

9. При неможливості обстеження, неефективності лікування – переведення на 4 рівень медичної допомоги.

зменшення кількості харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтраттивних змін на рентгенограмі, трансформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.

 

 


 

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

(клініки НДІ, інститут ПАГ АМН України,

Українська спеціалізована дитяча лікарня "ОХМАТДИТ")

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

Госпіталізація дітей із затяжним ускладненим перебігом пневмонії при неефективності лікування на попередньому рівні, а також дітей з пневмонією вторинного характеру, з перинатальною патологією і при імунологічних порушеннях.

1. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, крові.

2. Вірусологічні, бактеріологічні, біохімічні та ін. обстеження.

3. Поглиблене морфофункціональне обстеження стану систем та органів, виявлення вад розвитку та спадкових захворювань легень, порушень системи захисту легень, супутньої патології.

1. Призначення диференційної, індивідуальної терапії.

2. Проведення етіотропної патогенетичної терапії з використанням препаратів із антивірусним, антибактеріальним, антигрибковим спектром дії.

3. Оральна та в/в гідратація з препаратами, що нормалізують реологію крові, серцевими глікозидами.

4. Стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, антипротеази, імуномодулятори, сорбенти, антиоксиданти.

5. Немедикаментозна терапія.

6. За показаннями проведення бронхоскопії для санації бронхіального дерева.

7. О2, за показаннями – ІВЛ.

Лікування ускладнень проводиться в торакальному або реанімаційному відділеннях.

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращання загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень): ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень (плеврит, пневмоторакс, легенева деструкція, ДВЗ-синдром, серцево-судинна

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

недостатність та ін.), порушення газообміну та гемодинаміки.

 

2.

Рецидивуючий бронхіт

J22

Поглиблене клініко-лабораторне обстеження для уточнення характеру патології легень і порушень метаболізму, проведення диференційного діагнозу, виявлення супутньої патології, порушень мукоціліарного кліренсу та виключення муковісцидозу. вад розвитку дихальної та серцево-судинної систем, а також імунопатології.

1. Призначення диференційної та індивідуальної терапії.

2. Санація бронхіального дерева.

3. .Лікування супутньої патології.

4. Призначення заходів по реабілітації та диспансерному нагляду, корекція виявлених порушень функціонального стану основних систем організму.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту та гіперреактивності бронхів: покращання загального стану, відсутність кашлю, мокротиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

15

3.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44-J47

Госпіталізація дітей з первинним і вторинним характером процесу, важким перебігом, торпідним гнійним або атрофічним ендобронхітом.

Поглиблене клініко-лабораторне обстеження для уточнення характеру патології легенів, виключенню муковісцидозу, вроджених вад розвитку легенів, стану системи захисту легенів, виявлення супутньої патології, імунопатології.

1. Корекція виявлених порушень функціонального стану основних систем організму з призначенням диференційної, індивідуальної терапії.

2. Санація бронхіального дерева.

3. Призначення:

3.1. антибіотиків (аміноглікозидів з ЦС-2

3.2. холінолітиків, β2-агоністів,

3.3. інгаляційних стероїдів.

4. Гідратаційна терапія.

5. Муколітики (в інгаляціях та усередину).

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інструментальних симптомів та ознак хронічного бронхолегеневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення або відсутність проявів обструкції (послаблення

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Вітаміни, імуностимулятори, сорбенти.

7. ЛФК з дренажними положеннями, вібромасажем. При альвеолітах –стероїди, пеніцилламін.

8. При муковісцидозі – ферментотерапія, антибіотики (ЦС-3), муколітичні та бронхолітичні засоби, вібромасаж та дренаж бронхів. Лікування супутньої патології. Призначення заходів для реабілітації з використанням медикаментозних та немедикаментозних засобів лікування. Хірургічне лікування вад розвитку в торакальному відділенні.

кашлю, задишки, свистячого дихання, зменшення кількості харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтративних змін на рентгенограмі, трансформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.