стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Наказ


  • Про заходи щодо подальшого удосконалення медичної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки
    • Наказ МОЗ №209 від 18-08-1999
    • Тема, опис документа: Наказ
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча стоматологія
    • Клінічний стан, патології: Інші
ребетол цена Украина


 

Про заходи щодо подальшого удосконалення медичної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

 

 

За період після створення Українського центру для надання допомоги дітям із вродженими та набутими деформаціями щелепно-лицевої ділянки в Києві (наказ МОЗ УРСР від 07.01.86 N 12) розроблено принципово нові методи діагностики, лікування та профілактики основних захворювань у дітей. На сьогодні в Україні функціонує 1800 ліжок для щелепно-лицевих хворих, з них лише 150 - виділені в окремі стаціонари для дітей.

У клініках Донецька, Одеси, Харкова, на базі яких працюють фахівці вищих медичних закладів освіти, накопичено значний досвід з проведення комплексного лікування дітей з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки. Проте, аналізуючи рівень підготовки хірургів, методики та результати роботи щелепно-лицевих відділень, виявлено, що вони недостатні для надання кваліфікованої спеціалізованої допомоги дітям, немає комплексності у підходах до лікування.

Кількість дітей з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки складають третину від аналогічних захворювань у дорослих. За статистичними даними, дитяче населення України зменшується, але питома вага співвідношення вроджених вад, пухлин, травматичних ушкоджень, запальних процесів та інших захворювань залишається на тому ж рівні. Діти з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки народжуються з частотою 1:600 - 1:700 пологів, таким чином, кожного року спеціалізовану хірургічну допомогу потребують 800 хворих. Таким дітям проводять 3 - 4 операційних втручання, близько 35 разів вони звертаються до ортодонта. Їм потрібна постійна допомога логопеда та довгострокове, інтенсивне, своєчасне лікування.

Виходячи з аналізу захворюваності дітей України на запалення, пухлинні процеси щелепно-лицевої ділянки, відзначено, що вони на 25 % - 40 % трапляються частіше, ніж у дорослих. Це зумовлено закономірностями анатомо-фізіологічного розвитку дитини. Наслідки цих захворювань небезпечні для розвитку організму, що вимагає звести до мінімуму вторинні дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки, рецидиви захворювань.

Останнім часом через складну соціально-економічну ситуацію в країні, зменшення обсягів фінансування галузі охорони здоров'я погіршилась якість лікування, відзначаються порушення етапності лікування хворих та дотримання термінів лікування. Відсутність комплексної їх реабілітації зумовила появу більшої кількості ускладнень після хірургічної корекції щелепно-лицевих вад розвитку, що потребує високої кваліфікації та досвіду роботи.

Аналізуючи результати роботи щелепно-лицевих відділень, відзначено, що діагностичні помилки, особливо при пухлинних процесах у дітей, мають тенденцію до зростання. Крім того, збільшилась кількість важких вторинних деформацій після лікування вроджених та набутих захворювань щелепно-лицевої ділянки. Лікарі важкохворих не завжди направляють до спеціалізованих відділень, намагаються лікувати їх власними силами, що на фоні їх недостатньої компетентності призводить до формування нових деформацій, погіршення стану хворого. Особливої уваги заслуговує лікування та реабілітація дітей із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки, які перебувають у будинках дитини та інтернатах.

У зв'язку з цим організація надання спеціалізованої допомоги дітям з вродженими та набутими вадами щелепно-лицевої ділянки вимагають певних змін.

З метою покращення спеціалізованої медичної допомоги

наказую:

1. Затвердити:

1.1. Положення про Український центр дитячої щелепно-лицевої хірургії (додається).

1.2. Положення про Міжобласний центр дитячої щелепно-лицевої хірургії (додається).

1.3. Перелік міжобласних центрів та закріплених за ними регіонів для надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки (додається).

1.4. Положення про головного позаштатного стоматолога-хірурга Міністерства охорони здоров'я України (додається).

1.5. Положення про керівника міжобласного дитячого центру щелепно-лицевої хірургії (додається).

1.6. Рекомендований перелік обладнання та оснащення Українського дитячого центру щелепно-лицевої хірургії (додається).

1.7. Перелік захворювань, які потребують лікування в Українському та міжобласних центрах (додається).

1.8. Стандарти лікування та реабілітації дітей та підлітків з захворюваннями щелепно-лицевої ділянки (додається).

1.9. Карту хворого із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки (додається).

2. Організувати Український центр дитячої щелепно-лицевої хірургії на базі дитячої клінічної лікарні N 7 м. Києва (надалі - Центр), за погодженням.

3. Генеральному директору УДСЛ "Охматдит" Каріній Н. Г.:

3.1. Організувати необхідну консультативну допомогу спеціалістів, медико-генетичні та інші дослідження за направленням Українського дитячого центру щелепно-лицевої хірургії.

3.2. Організувати на базі консультативної поліклініки (вул. Стрітинська, 7/9) диспансерний медико-статистичний відділ Українського центру дитячої щелепно-лицевої хірургії в межах загальної чисельності.

4. Створити міжобласні центри дитячої щелепно-лицевої хірургії в м. Одесі, Харкові, Донецьку, Львові.

5. Начальникам управлінь охорони здоров'я (Одеської, Харківської, Донецької, Львівської облдержадміністрацій) забезпечити організацію центрів щелепно-лицевої хірургії для дітей відповідно до Положення про регіональний центр дитячої щелепно-лицевої хірургії, штатного розпису регіонального дитячого щелепно-лицевого відділення.

6. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

6.1. Забезпечити організацію медичної допомоги дітям із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки згідно з цим наказом.

6.2. Вжити заходів щодо поліпшення медичної допомоги дітям та підліткам із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки, спрямованих на ранню медичну та соціальну їх реабілітацію.

6.3. Забезпечити лікування вроджених та набутих захворювань щелепно-лицевої ділянки I - II ступеня важкості відповідно до Переліку захворювань, які потребують лікування в Українському та міжобласних центрах.

6.4. При наявності на адміністративній території двох та більше будинків дитини визначити будинок дитини для організації реабілітації дітей з вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки. Забезпечити перебування таких дітей у цих будинках дитини.

6.5. Забезпечити підготовку спеціалістів, які залучені до організації спеціалізованої допомоги дітям з вродженими вадами розвитку у будинку дитини, з врахуванням вивчення особливостей догляду, навчання, лікування та реабілітації цих дітей.

6.6. Забезпечити передачу інформації до МОЗ про кожний вперше діагностований випадок не пізніше одного місяця після встановлення діагнозу вродженої вади щелепно-лицевої ділянки згідно з Картою хворого з вродженою вадою щелепно-лицевої ділянки у дітей, затвердженою цим наказом.

6.7. Забезпечити систематичний контроль та аналіз якості діагностики, лікування та реабілітації дітей та підлітків з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки на всіх етапах надання медичної допомоги.

6.8. Щороку заслуховувати інформацію про стан організації допомоги таким дітям на нарадах управлінь. Звіти про роботу направляти до управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України до 1 березня наступного за звітним року, починаючи з 1999 року.

7. Начальникам управлінь охорони здоров'я Київської міської, Донецької, Харківської, Львівської, Одеської обласних державних адміністрацій організувати роботу центрів дитячої щелепно-лицевої хірургії відповідно до положень, затверджених цим наказом.

8. Начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н. Г.), начальнику Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню (Піщиков В. А.):

8.1. Забезпечити контроль за удосконаленням якості медичної допомоги дітям та підліткам з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки в Україні.

9. Начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н. Г.), в. о. начальника Центру медичної статистики (Голубчиков М. В.) внести зміни до форм статистичної звітності щодо вроджених вад щелепно-лицевої ділянки у дітей.

10. Начальнику відділу санаторно-курортного лікування та реабілітації Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню (Віцяк П. І.) вивчити питання організації на базі дитячого санаторію відділення реабілітації дітей та підлітків із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.

11. Директору Українського центру інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ України (Кортушин Г. І.), головному позаштатному стоматологу-хірургу МОЗ України (Харьков Л. В.) забезпечити створення реєстру дітей з вродженими вадами розвитку.

12. Керівнику Українського центру дитячої щелепно-лицевої хірургії, головному позаштатному стоматологу-хірургу МОЗ (Харьков Л. В.), начальнику управління організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н. Г.) забезпечити організацію та проведення підсумкових нарад, науково-практичних конференцій з питань організації щелепно-лицевої допомоги дітям не менше 1 разу у 3 роки.

13. Вважати наказ МОЗ УРСР від 07.01.86 р. N 12 "Про організацію Республіканського центру для надання медичної допомоги дітям з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки" таким, що втратив чинність.

14. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Весельського В. Л.

В. о. Міністра

 

В. Ф. Москаленко